Доцільність формування процедури стабілізації обігу вантажних вагонів. Недоліки традиційних методів регресійно-кореляційного аналізу. Критерії пріоритетності, які враховують залізничні ситуації. Можливості автоматизованих систем в сфері стабілізації.
Аннотация к работе
Українська державна академія залізничного транспорту УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСОМ ПРОСУВАННЯ ПОЇЗДОПОТОКІВ НА ОСНОВІ СТАБІЛІЗАЦІЇ ОБІГУ ВАНТАЖНОГО ВАГОНУДля раціонального використання вагонного парку, покращення якісних та кількісних показників роботи залізничних підрозділів, необхідно намагатися зменшувати час обігу вантажного вагону шляхом дотримання встановлених технологічними нормативами значень, тобто застосовувати всі можливі техніко-технологічні заходи щодо стабілізації цього показника. Вирішення цієї науково-прикладної задачі потребує формалізації процесу визначення пріоритету поїздів у межах виконання змінно-добового плану та графіку руху поїздів (ГРП) з подальшим формуванням системи підтримки прийняття рішень на автоматизованому робочому місці поїзного диспетчера (АРМ ДНЦ) та АРМ чергового по станції (ДСП), що забезпечить процес стабілізації загального обігу вантажного вагону на залізничних підсистемах. Метою даної дисертаційної роботи є удосконалення технології управління поїздопотоками на рівні дирекції залізничних перевезень (ДН) та залізниці в цілому, що, на відмінність від існуючих, забезпечує дотримання нормативного обігу вантажних вагонів (стабілізації) за рахунок надання пріоритетності поїздам при організації їх пропуску по дільницях та, як наслідок, сприяє стійкості функціонування залізничної транспортної системи. Сформувати сукупність критеріїв, які дозволяють надати пріоритетність щодо виконання поїзної роботи на полігонах ДН і залізниці в цілому та забезпечують стабілізацію обігу вагону і можуть бути основою для прийняття раціональних рішень поїзним диспетчером. Виконані дослідження базуються на: процедурі моніторингу, методах теорії ймовірностей та математичної статистики для проведення аналізу існуючих експлуатаційних показників перевізного процесу; методах побудови штучних нейронних мереж для формування прогнозної моделі обігу вантажного вагону за період змінно-добового планування; застосуванні теорії нечітких множин, нечіткої логіки та теорії прийняття рішень для формування набору типових ситуації та вибору пріоритетності при пропуску поїздів.У відомих роботах провідних вчених та практиків: Абрамова А.А., Акулінічева В.М., Архангельського Є.В., Атаманенко Є.Г., Бернгарда К.А., Бородіна А.Ф., Бобровського В.І., Бикадорова А.В., Бутько Т.В., Буянова В.А., Волкова В.С., Воробйова Н.А., Грунтова П.С., Данька М.І., Дьякова Ю.В., Єфименка Ю.І., Жуковицького І.В., Івницького В.А., Іловайського М.Д., Каретнікова А.Д., Козлова В.Є., Кузнєцова Г.А., Кулешова В.М., Крячка В.І., Лаврухіна О.В., Нагорного Є.В., Негрея В.Я., Некрашевича В.І., Угрюмова А.К., Скалозуба В.В., Смєхова А.О., Сотнікова Є.А., Тевельова Ф.А., Тихомірова І.Г., Тихонова Г.Н., Тішкіна Є.М., Чернюгова А.Д., Шарова В.А., Шафіта Є.М., Яновського П.О. та інших основну увагу приділено скороченню елементів обігу вантажного вагону, що припадають на технічні та вантажні станції. Процедура реалізації сформульованого завдання зводиться до поетапного вирішення взаємоповязаних задач: формування критерію стійкості, що забезпечує оцінку якості процесу стабілізації; розробки моделі прогнозування обігу вантажних вагонів за змінно-добовий період; формалізації механізму визначення категорії поїздів на підходах до розмежувальних пунктів; формування множини альтернативних рішень оперативних працівників при просуванні поїзда; вибір рішення “пріоритету”, що забезпечує процес стабілізації. , (1) де індекс відповідно характеризує транзитний, місцевий, порожній, навантажений вагони; - нормативне значення обігу вагону (згідно технічних нормативів); - розрахункове (прогнозне) поточне значення обігу вагону. У формулі (1), яка відображає критерій якості управління процесом просування поїздопотоків на рівні залізничних підсистем, передбачено, що значення величини обігу вагону є неперервною величиною, яка може надходити по інформаційних каналах АСК ВП УЗ. Як відомо, обіг вагону на рівні ДН є звітним показником за кожну добу, що відповідає системі змінно-добового планування, тобто величина є дискретною з періодом - одна доба.Проаналізовано тенденцію зміни обігу вантажного вагону на рівні різних підсистем, таких, як ДН та залізниці в цілому, яка свідчить про збільшення загального обігу в межах 1,2-1,3 рази; доведено, що для окремих категорій вагонів обіг перевищує нормативний на 12-15%, що свідчить про недостатньо якісну технологію оперативного управління просуванням поїздопотоків, яка передбачає, що елемент обігу вагону у чистому русі по дільниці є суто детермінованої величиною без урахування того факту, що на цей елемент обігу впливає категорія поїздів через надання їм пріоритетності у пропуску по дільницях. Аналіз наукових досліджень в напрямку організації та просування поїздопотоків довів, що в основному наукові розробки присвячено оптимізації окремих елементів обігу вантажних вагонів, зокрема часу знаходження на технічних та вантажних станціях без урахування взаємодії між підсистемами залізничного транспорту.