Дослідження загального клінічного, біохімічного аналізу крові, показників метаболізму заліза та системи згортання крові у жінок з гестаційною анемією напередодні пологів. Стан внутрішньоутробного плода. Вплив терапії на стан фетоплацентарного комплексу.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. Науково-дослідний інститут МЕДИЧНИХ ПРОБЛЕМ СІМЇНауковий керівник: член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор Чайка Володимир Кирилович, завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології ФПО Донецького державного медичного університету ім. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор КОЛОМІЙЦЕВА АНТОНІНА ГЕОРГІЇВНА, Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (м. Київ), завідуюча відділом патології вагітності та пологів доктор медичних наук, професор Сімрок Василь Васильович, Луганський державний медичний університет професор кафедри акушерства та гінекології № 2 Захист дисертації відбудеться “06 ”квітня 2005 р. о12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.03 при Науково-дослідному інституті медичних проблем сімї Донецького державного медичного університету ім. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького державного медичного університету ім.Широка розповсюдженість анемій вагітних, стрімке зростання їх частоти та велика кількість ускладнень, повязаних з цією патологією, примушують вважати проблему анемій вагітних однією з найактуальніших в акушерстві. В Донецькому регіоні, як одному з несприятливих за екологічними умовами, за даними щорічних статистичних звітів, частота анемії вагітних зросла з 4 випадків на 100 вагітних жінок у 1986 році до 44,7 у 2002 році, а по місту Донецьку - до 58,4 випадків на 100 вагітних жінок у 2002 році. З огляду на високу частоту анемії вагітних саме легкого ступеня та необхідність швидкого досягнення ефекту терапії у вагітних жінок при доношеній вагітності ми вирішили розробити науково обґрунтовану схему терапії гестаційної анемії з використанням р-л-ЕПО для профілактики післяпологових ускладнень у жінок з гестаційним терміном більше 37 тижнів. Знизити частоту післяпологових ускладнень у вагітних з анемією шляхом вивчення деяких показників гомеостазу та удосконалення методів терапії гестаційної анемії. Дослідити показники загального клінічного аналізу крові, біохімічного аналізу крові (загальний білок та білкові фракції), показники метаболізму заліза (сироваткове залізо, трансферин, феритин) та системи згортання крові (протромбіновий індекс, рівень фібриногену, кількість тромбоцитів) у жінок з гестаційною анемією напередодні пологів.На момент включення в дослідження 96 пацієнток мали гестаційну анемію легкого ступеня (гемоглобін 90-109 г/л) [Шехтман М.М., 1997; Венцківський Б.М., 2004] та у 30 пацієнток анемія була відсутня. Заохочення до дослідження проводилось шляхом дотримування принципу інформованої згоди, тобто всі жінки, які відповідали критеріям включення до протоколу, отримували інформацію щодо дослідження, яке буде проводитися, та давали письмову згоду на участь в дослідженні. 1 групу склали 48 вагітних жінок, які отримували лікування за розробленою нами комплексною схемою, 2 групу склали 48 пацієнток, які отримували лікування за традиційною схемою. Аналіз архівного матеріалу показав, що напередодні пологів, тобто за 1-10 діб до пологів, серед жінок, які народжували в ДРЦОМД, анемія мала місце у 23% вагітних жінок (у 16,2% пацієнток при фізіологічному перебігу вагітності та у 26,1% пацієнток при обтяженому перебігу вагітності), з яких у 63,6% пацієнток анемія зберігалася в післяпологовому періоді, при чому при фізіологічному перебігу вагітності післяпологова анемія спостерігалася у 40% пацієнток, при обтяженні вагітності інфекційною патологією післяпологова анемія визначалася у 64,3%, а в післяопераційному періоді - у 77,8% пацієнток. Непрямим підтвердженням наявності анемії у пацієнток 1 та 2 груп було статистично значуще зниження загальної кількості лейкоцитів (5,81±0,15?109/л та 6,03±0,14?109/л) на 25-28% в порівнянні з контрольною групою (8,06±0,45?109/л), p<0,05; та кількості паличкоядерних нейтрофілів (4,04±0,31% та 3,63±0,26%) на 27-30% в порівнянні з контрольною групою (5,80±0,55%), p<0,05; що пояснюється пригніченням функції кісткового мозку в умовах гіпоксії , яка обумовлена анемією [Димитров Д.Я., 1980].Встановлено, що при доношеній вагітності анемія спостерігається у 23% вагітних жінок напередодні пологів, з яких у 63,6% випадків анемія зберігається в післяпологовому періоді та у 21,2% випадків сприяє розвитку післяпологових ускладнень гнійно-запального характеру (ендометритів, інфекцій хірургічної акушерської рани, циститів, маститів, тромбофлебітів, гіпертермії неясного генезу). Розроблена науково обґрунтована схема терапії гестаційної анемії легкого ступеня у жінок з доношеною вагітністю, яка включає безперервний прийом драже заліза сульфату до пологів та в післяпологовому періоді та одноразове використання препарату рекомбінантного людського еритропоетину.