Імунний статус хворих з різними формами атопічного дерматиту. Патогенетична терапія хворих з використанням препаратів ноотропіл та актовегін. Індивідуальний підбір імуномодуляторів на основі визначення тіол-дісульфідного співвідношення крові у хворих.
Аннотация к работе
"Інститут дерматології та венерології АМН України" АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРобота виконана в Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика МОЗ України. Калюжна Лідія Денисівна, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика МОЗ України, завідувач кафедри дерматовенерології Проценко Тетяна Віталіївна, Донецький національний медичний університет імені М.Горького МОЗ України, завідувач кафедри дерматовенерології та косметології ФІПО; кандидат медичних наук, доцент Захист відбудеться "18" листопада 2009 р. об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.603.01 при ДУ "Інститут дерматології та венерології АМН України" за адресою: 61057, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДУ "Інститут дерматології та венерології АМН України" (61057, м Харків, вул.Дисертантом самостійно проведено вивчення патогенетичних механізмів розвитку різних форм атопічного дерматиту, удосконалено діагностику та розроблені методи комплексного лікування хворих на екзему кистей як атипову форму атопічного дерматиту. Вивчити стан біоелектричної активності головного мозку у хворих з атиповою формою АД у вигляді екземи кистей і у хворих з розповсюдженими формами АД. Вивчити стан церебральної гемодинаміки у хворих з атиповою формою АД у вигляді екземи кистей і у хворих з розповсюдженими формами АД. Порівняти отримані результати у хворих з атипової формою АД у вигляді екземи кистей і у хворих з розповсюдженими формами АД. Вперше була науково обґрунтована доцільність вивчення біоелектричної активності головного мозку і стану церебральної гемодинаміки у хворих на АД і атипову форму атопічного дерматиту у вигляді екземи кистей і доведена ефективність використання методів комплексного лікування, розроблених на підставі отриманих даних.До першої групи віднесли 33 хворих з еритематозно-сквамозною з ліхеніфікацією, ліхеноїдною, пруригоподібною формами АД, в яких патологічний процес мав розповсюджений характер, з ураженням шкіри більше 5%, до другої групи - 47 хворих з атиповою формою АД у вигляді екземи кистей, в яких патологічний процес мав обмежений характер з локалізацією в ділянці кистей і ураженням шкіри менш 5%. За ступенем залучення площі шкірного покрову до патологічного процесу у 32 хворих (96,97%) 1 групи відмічалося поширене ураження (більше 5% загальної поверхні шкіри) і універсальне ураження (еритродермія) у одного хворого (3,03%). ІІІ-Б і ІІІ-В типи ЕЕГ реєструвалися в 1 групі у всіх хворих з високим і у 24,2% хворих з помірним ступенем активності, у хворих 2 групи у 25,5% з помірним ступенем активності процесу. В залежності від ступеня важкості перебігу захворювання у хворих 1 групи дані типи ЕЕГ реєструвалися у всіх хворих з важким ступенем важкості і у 24,2% хворих з середньоважким ступенем, у хворих 2 групи у 25,5% хворих з середньоважким ступенем перебігу захворювання. Такі міжгрупові розбіжності в показниках обумовлені індивідуальними особливостями стану еластичності судинної стінки хворих, яка змінюється з віком, наявністю ознак вегето-судинної дистонії у хворих віком після 20 років, кількість яких були вищою серед хворих 2 групи (44,6%), у порівнянні з 1 групою (30,3%), рівнем сенсибілізації хворих, яка згідно з даними імунологічного дослідження хворих була вищою у хворих 1 групи.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає в підвищенні ефективності лікування хворих з різними формами атопічного дерматиту шляхом розробки комплексного методу терапії з урахуванням особливостей функціонального стану центральної нервової системи і мозкового кровообігу і на основі результатів визначення індивідуальної чутливості до імуномодуляторів за допомогою визначення тіол-дісульфідного співвідношення крові. До першої групи належали 33 хворих з еритематозно-сквамозною з ліхеніфікацією, ліхеноїдною, пруригоподібною формами АД, в яких патологічний процес мав розповсюджений характер з ураженням шкіри більше 5%, до другої групи належали 47 хворих з екземою кистей як атиповою формою АД, в яких патологічний процес мав обмежений характер з локалізацією в ділянці кистей і ураженням шкіри менш 5%. У хворих на АД і екзему кистей як атипову форму АД при дослідженні стану мозкового кровообігу спостерігалося підвищення судинного тонусу у 52 хворих (65%), з них явища ангіоспазму у 24 хворих (30%), утруднення венозного відтоку, виражене в різному ступені, відмічалось у 31 пацієнта (38,7%). У хворих на АД усіх форм площа ураження шкіри патологічним процесом, ступінь активності процесу і ступінь важкості перебігу захворювання обумовлювали глибину виявлених порушень біоелектричної активності головного мозку і мозкової гемодинаміки, які потребують медикаментозної корекції.