Місце та значення звірівництва у інших галузях тваринництва. Цілі біотехнологічного вирощування норок в сучасних умовах. Загальна характеристика кормових препаратів мікробіологічного каротину. Дослідження гематологічних показників молодняку норок.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ НОРОК З ВИКОРИСТАННЯМ ПРЕПАРАТІВ МІКРОБІОЛОГІЧНОГО СИНТЕЗУ ГРИБА BLAKESLEA TRISPORAЗвірівництво порівняно з іншими галузями - молодий напрям в тваринництві, разом з цим за роки кліткового розведення хутрових звірів напрацьований великий науковий та практичний матеріал щодо утримання тварин і розроблена технологія отримання хутрової сировини. Покращання продуктивних якостей звірів було досягнуто шляхом цілеспрямованої селекційної роботи і постійного удосконалення годівлі з використанням наукових досягнень в галузі звірівництва (В.А.Берестов, 1985, Перельдик Н.Ш. та ін., 1987, Перельдик Д.Н., 1990, Кладовщиков В.Ф., 1997). Ґрунтуючись на даних про хімічний склад біомаси міцеліального гриба Blakeslea trispora та її похідних, а також на результатах досліджень впливу згодовування КПМК на організм і продуктивність різних видів сільськогосподарських тварин і птиці ми вивчали вплив біомаси та її похідних на господарчо-корисні та біологічні ознаки молодняку норок. Робота виконувалася згідно плану науково-дослідницьких робіт Сумського національного аграрного університету за темами: «Випробування нових кормових засобів та дослідження їх впливу на якість сільськогосподарської продукції, № державної реєстрації 0199V001746, “Розробка і впровадження біотехнологічних продуктів у сільськогосподарське виробництво”, № державної реєстрації 0199V001747. Нами було поставлено за мету удосконалення технології вирощування норок з використанням в годівлі продуктів мікробіологічного синтезу міцеліального гриба Blakeslea trispora, розробка способу виготовлення та введення даних препаратів в кормосуміш і вивчення ефективності вирощування норок стандартного темно-коричневого і пастелевого типів при використанні грибкової продукції.Тварин в групи підбирали за принципом аналогів за віком, живою масою, статтю, походженням. Визначення показників проводили за загальноприйнятими методиками: підрахунок формених елементів крові (еритроцити, лейкоцити) за допомогою лічильної камери Горяєва (Никитин В.Н., 1966), вміст гемоглобіну в крові визначали за допомогою гемометра Салі (Никитин В.Н., 1966), гематокритну величину - шляхом центрифугування незбираної стабілізованої крові на центрифузі MPW-310 з використанням гематокритного ротора та гепаринізованих капілярів (Кудрявцев А.Н., 1974, Кост Е А., 1975). Середня жива маса норок при постановці на дослід була практично однакова в усіх групах і склала 444,8-446,1 г. Так, самці третьої групи у віці 90 днів мали живу масу 1247,3 г., що на 14,84% більше, ніж в контрольній групі. Щодобовий приріст живої маси у тварин дослідних груп був вище порівняно з контролем: у самців - на 6,84-14,80%, а у самок - на 2,86-11,13%.