Підвищення конкурентоспроможності комбікормової продукції за рахунок застосування нетрадиційної сировини (анісу, кмину, коріандру, кропу, фенхелю та м’яти) та удосконалення існуючої технології виробництва комбікормів на основі ефіроолійних культур.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наукНауковий керівник: заслужений діяч науки і техніки України, доктор технічних наук, професор Шаповаленко Олег Іванович Національний університет харчових технологій, завідувач кафедри технології зберігання і переробки зерна Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Гуменюк Галина Денисівна Національний університет біоресурсів і природокористування України, професор кафедри стандартизації та сертифікації сільськогосподарської продукції кандидат технічних наук Гулавський Володимир Тадеушевич директор дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Новоукраїнський комбінат хлібопродуктів” Захист відбудеться “11 ”листопада 2009 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.058.04 Національного університету харчових технологій за адресою 01601, м.В Україні з боку влади йде інформування про оптимізацію моделі координації державної політики у сфері європейської інтеграції, проте високорозвинуті країни Європейського Союзу мали значні збитки від пандемії пташиного грипу, а з деяких країн було заборонено ввозити в Україну навіть живих тварин. Зокрема, сьогодні розроблені технології з використання відходів переробки ефіроолійних культур, як натуральних добавок до складу раціонів для відгодівлі тварин і птиці, проте наявні застереження і пропозиції, відкривають шлях до пошуку інноваційного напряму використання саме нативних лікарських ефіроолійних культур. Таким чином, з метою підтримки здоровя тварин і птиці та покращення ефективності комбікормів, актуальним є введення до раціонів природних рослинних компонентів, які не зазнали технологічної обробки з метою вилучення основної діючої речовини і містять генетично сформоване співвідношення біологічноактивних речовин, що є оптимальним для засвоювання організмом тварин. Дослідження виконувалися відповідно до тематики науководослідної роботи кафедри технології зберігання і переробки зерна “Удосконалення технології зберігання і оброблення зернових культур з метою отримання кормових і харчових продуктів покращеної якості та асортименту”, яка координується з науковим напрямком Національного університету харчових технологій (НУХТ) “Розроблення новітніх енергота ресурсозберігаючих технологій”. Відповідно до сформульованої мети дослідження необхідно було вирішити такі завдання: дослідити фізикомеханічні властивості нетрадиційної сировини на основі ефіроолійних культур (анісу, кмину, коріандру, кропу, фенхелю і мяти);Аналіз літератури показав існування окремих неспоріднених напрямків використання необроблених ефіроолійних рослин в різних сферах життєдіяльності людей (приправи, гомеопатичні препарати, прянощі) та утримання тварин (ароматні речовини, препарати ветеринарної медицини), поєднання яких з новітніми технологічними рішеннями сприяло формуванню теоретичних та експериментальних напрямків досліджень і дозволяє провести удосконалення технології виробництва комбікормів. За результатами проведених досліджень фізичних властивостей (таблиця 1) визначено, що коріандр є найбільш перспективною сировиною з досліджених ефіроолійних рослин за всіма фізикомеханічними властивостями (кут природного нахилу - 30 град., кут ковзання - 15 град., здатність до стискання - 3 %, когезивність - 1,03), хоча інші культури також володіють необхідними показниками. Відповідність результатів дослідних даних щодо фізичних властивостей ефіроолійних рослин створює сприятливі передумови під час їх використання на всіх етапах технологічного процесу. Ситовий аналіз висівок виявив, що більше 50 % висівок складає сума сходу і проходу сита з отворами діаметром 1 мм, тому для отримання однорідних сумішей висівок і прянощів необхідно проводити подрібнення ефіроолійних рослин до середньозваженого розміру менше 1 мм з метою отримання в подальшому однорідних з висівками сумішей. При гранулюванні висівок за рекомендованими параметрами зазору між матрицею і роликами у 0,5 мм та вологості 16,0…17,5 %, встановлено оптимальне значення вологості висівок на рівні 16,0 %, яка дозволяє зменшити крихкість пшеничних висівок (з 1 % ефіроолійних рослин) на 57 % і збільшити вихід гранул на 10 % (табл.Експериментально доведено на основі ситового аналізу, що більше 50 % висівок складають схід і прохід сита з отворами діаметром 1 мм, тому для отримання однорідних сумішей висівок і прянощів необхідно проводити подрібнення ефіроолійних рослин до середньозваженого розміру менше 1 мм. Встановлено, що при гранулюванні висівок (з 1 % ефіроолійних рослин) за рекомендованими параметрами їх вологості 16,0…17,5 % та зазору між матрицею і роликами у 0,5 мм, оптимальне значення вологості висівок складає 16,0 %, яка дозволяє зменшити крихкість пшеничних висівок на 57 % і збільшити вихід гранул на 10 %.