Вплив попереднього плющення стебел лляної соломи і обробки їх хімічними композиційними препаратами на динаміку розвитку пектиноруйнівної мікрофлори в процесі розстилу. Зміну фізико-механічних властивостей залежності від типу композиційних препаратів.
Аннотация к работе
ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Удосконалення технології розстилу лляної соломи із застосуванням механічної і хімічної обробкиЗахист відбудеться “9” листопада 2006 року о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 67.052.02 в Херсонському національному технічному університеті за адресою: 73008, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського національного технічного університету за адресою: 73008, м. Захищається дисертація, яка містить теоретичні й експериментальні дослідження технології розстилу лляної соломи із застосуванням плющення стебел у період вибирання та обробки хімічними композиційними препаратами перед розстилом. У роботі проаналізовано вплив механічної і хімічної обробки на скорочення терміну вилежування лляної соломи, покращення фізико-механічних показників лляного волокна і його однорідності за властивостями та підвищення інтенсивності мікробіологічних процесів під час вилежування. Доведено, що використання запропонованої технології дає можливість скоротити термін вилежування до 10 діб, збільшити міцність і гнучкість волокна відповідно на 66,7% і 10,8%, а також зменшити неоднорідність за показниками “розривне навантаження” на 9,58% і “гнучкість” на 5,7%.Вибір теми і напрямку досліджень базувався на узагальненні літературних даних та аналізі виробничого досвіду і попередніх наукових досліджень технологічного процесу одержання трести розстиланням стебел лляної соломи. Особистий внесок автора полягає в удосконаленні технології одержання лляного волокна шляхом розстилу соломи з попереднім плющенням стебел і застосуванням композиційних препаратів, які сприяють зменшенню тривалості цього процесу і одержанню якісного однорідного за властивостями лляного волокна. Метою дослідження є розробка удосконаленої технології одержання лляного волокна шляхом розстилу стебел лляної соломи, яка забезпечувала б підвищення якості волокна і скорочення терміну приготування трести. Для досягнення поставленої мети необхідно розвязати такі завдання: проаналізувати вплив попереднього плющення стебел лляної соломи і обробки їх хімічними композиційними препаратами на основі поверхнево-активних речовин на динаміку розвитку пектиноруйнівної мікрофлори в процесі розстилу; Враховуючи, що розстил є біохімічним процесом, який інтенсифікується за допомогою попереднього плющення стебел лляної соломи і обробки їх композиційними препаратами, у роботі використано сучасні методи теоретичного та експериментального дослідження цього процесу, а саме: фізико-механічні властивості трести оцінювали за ГОСТ 24383-80 “Треста льняная.Усі ці роботи мають важливе науково-практичне значення, однак для поліпшення морфологічних параметрів волокна, одержаного з трести, необхідна розробка удосконаленого способу розстилання лляної соломи з попереднім плющенням стебел і застосуванням хімічних композиційних препаратів. Після проведених досліджень було встановлено оптимальне положення пружин, при якому не порушується структура і не погіршуються фізико-механічні показники волокна, одержаного шляхом розстилу плющених стебел лляної соломи. З метою усунення впливу цих негативних факторів на процес розстилу лляної соломи було висунуто гіпотезу щодо обробки стебел хімічними композиційними препаратами, які створили б живильне середовище для розвитку пектиноруйнівної мікрофлори, а отже сприяли скороченню процесу вилежування, не знижуючи при цьому нормованих показників якості лляного волокна. На підставі вищевикладеного, для зволоження стебел лляної соломи після плющення було розроблено такі хімічні композиції: композиція №1 - ПАР, фосфат сечовини, гідроксид калію; Внаслідок цього підвищується швидкість руйнування пектинових речовин у лляній соломі, що, у свою чергу, сприятиме прискоренню процесу відділення неволокнистих тканин від волокнистих пучків і розділення цих пучків на технічні волокна, скороченню терміну вилежування стебел лляної соломи, зменшенню залежності процесу розстилу від погодних умов і підвищенню якості трести та одержаного з неї волокна.Удосконалено технологію одержання лляного волокна шляхом плющення і розстилу стебел лляної соломи на стелищі. Запропоновано інтенсифікатори цього процесу і проаналізовано їх вплив на фізико-механічні показники лляного волокна. Показано, що кращі результати дають неіоногенні поверхнево-активні речовини з терміном біологічного розпаду 3 - 5 тижнів на відкритому повітрі. Теоретично і експериментально обґрунтовано хімічний склад і концентрацію композиційних препаратів, які створюють сприятливі умови для розвитку пектиноруйнівних мікроорганізмів та забезпечують проникнення, утримання вологи і хімічних речовин всередині стебел лляної соломи.