Удосконалення технологічних прийомів створення і способів використання різнотипних травостоїв на орних землях центрального Лісостепу України - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРИЙОМІВ СТВОРЕННЯ І СПОСОБІВ ВИКОРИСТАННЯ РІЗНОТИПНИХ ТРАВОСТОЇВ НА ОРНИХ ЗЕМЛЯХ ЦЕНТРАЛЬНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИРобота виконана в Інституті кормів Української академії аграрних наук протягом 1998-2001 років. Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений працівник сільського господарства України Інститут кормів УААН, головний науковий співробітник лабораторії сіножатей і пасовищ Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Інститут землеробства і тваринництва західного регіону УААН, головний науковий співробітник лабораторії кормовиробництва кандидат сільськогосподарських наук, доцентГоловним фактором зниження енерговитрат на виробництво кормів у луківництві є створення на сіножатях і пасовищах високопродуктивних агрофітоценозів з вмістом у них 50-60% бобових трав, які дають змогу економити за рахунок симбіотичної азотфіксації до 150 і більше кілограмів на гектар мінерального азоту, одержувати дешевий, екологічно чистий корм, збалансований по протеїну. У підвищенні ефективності виробництва кормів на луках важливу роль повинні відіграти такі фактори біологізації землеробства, як сидеральні добрива, застосування біопрепаратів; формування різнотипних травостоїв і найбільш оптимальні режими їх використання, котрі дають можливість подовжити на 10-15 днів пасовищний період і зменшити на одну третину внесення азотних добрив. Для центрального Лісостепу України в умовах природного зволоження удосконалена технологія створення різнотипних травостоїв для культурних пасовищ, яка дає змогу поєднувати мінеральний і біологічний азот, подовжувати період використання травостою в пасовищній стиглості на 10-15 днів. Розроблені оптимальні режими початку використання сіяних травостоїв тваринами дають змогу формувати більш продуктивні травостої з тривалим періодом їх використання. За час досліджень найбільш вологим і прохолодним був 1997 рік, коли створювався травостій для досліду і випало 675 мм опадів, при нормі 638 мм, а найбільш несприятливим - спекотним і сухим - 1999-й - другий рік використання травостою, коли середньомісячна температура за вегетаційний період становила 15.1°С, при нормі 13.8°С, а опадів випало всього 285 мм при нормі 439 мм, що негативно вплинуло на ріст трав і рівень їх урожайності.Найвищий рівень урожайності злакового травостою в перший рік його використання забезпечив фон чистого пару - в середньому 73.4 ц/га, а найменший - фон люпину білого на зелений корм - 62.1 ц/га. Заорювання біомаси гірчиці білої забезпечило вихід, в середньому, 43.4 ц/га сухої маси, що на 2.4 ц/га більше, ніж на фоні з заорюванням стерньових решток люпину білого. Найнижчу урожайність сухої маси бобово-злакової травосумішки за ці роки використання відзначено на сидеральному фоні гірчиці білої, де було отримано, в середньому, 71.8 ц/га у 1998 році та 24.6 ц/га у 1999 році. В 1999 році урожайність даного агрофітоценозу на варіантах чистого пару, люпину білого на зелений корм та гірчиці білої на сидерат знаходилась в межах похибки досліду і становила 34.3-34.7 ц/га, що, відповідно, на 2.7-2.3 ц/га менше, ніж середній рівень урожайності бобово-злакової сумішки з козлятником східним на фоні з заорюванням біомаси люпину білого. Середні дані за 1998-2000 рр. по продуктивності різнотипних травостоїв залежно від режимів їх використання та фонів сидеральних добрив свідчать про те, що в правобережному Лісостепу за умов природного зволоження і застосування азотних добрив на культурних пасовищах із злаковим травостоєм при пасовищному використанні можна одержувати продуктивність в межах 60-65 ц/га кормових одиниць і понад 14 ц сирого протеїну, а при укісному їх використанні в таких же умовах, незважаючи на значно вищу врожайність сухої маси - кормових одиниць лише 45-50 ц/га, а сирого протеїну 7-8 ц.2 - початок випасання після проведення першого укосу; Варто зауважити, що в структурі витрат сукупної енергії злакового травостою значну частку - 57.8-66.7% займали мінеральні азотні добрива. Найвища економічна та енергетична ефективність культурних пасовищ досягається при постійному їх випасанні худобою, а найнижча - при постійному укісному використанні (рис.В дисертації дано теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукової задачі, що полягає в удосконаленні технологічних прийомів створення і режимів використання культурних пасовищ на орних землях правобережного Лісостепу в умовах природного вологозабезпечення з метою економії матеріальних і енергетичних ресурсів, за рахунок використання післяукісних посівів гірчиці білої та люпину білого на сидерат при формуванні різнотипних травостоїв з участю в них малопоширених видів бобових трав та режимів використання укісно-пасовищних травостоїв.

Зміст варіантів: 1 - Початок випасання на другий рік після залуження;Зміст варіантів: 1 - Початок випасання на другий рік після залуження;