Удосконалення тактики ведення дітей з рекурентними захворюваннями респіраторного тракту на підставі вивчення імуно-морфологічних особливостей патології носоглотки - Диссертация
Аденоїди – ділянка регіонарної лімфоїдної тканини, що постійно контактує з вірусними агентами. Особливості клінічного перебігу, діагностики та лікування частих повторних запальних захворювань носоглотки у дітей з гіперплазією лімфоглоткового кільця.
Аннотация к работе
Таким чином, розробка додаткових заходів по очищенню слизових оболонок носоглотки від патогенних мікроорганізмів у дітей з рекурентними захворюваннями носоглотки здатна знизити ймовірність формування патологічної мікробної колонізації, зменшити частоту та тяжкість запалення, а отже - знизити кількість проліферативних сигналів на лімфоїдну тканину, що призведе до зменшення її розмірів і обмеженню хронічних вогнищ інфекції. Встановити клінічні особливості перебігу рекурентних захворювань носоглотки у дітей з ГЛГК у порівнянні з дітьми після аденотомії. Виявити особливості функціонування вродженого та адаптивного імунітету з прогнозуванням ймовірності їх порушень у дітей з ГЛГК у порівнянні з дітьми після аденотомії. Доведено, що проведення санаційно-протизапальних заходів у дітей з рекурентними захворюваннями носоглотки та ГЛГК приводить до зменшення кількості дітей з чотирма та більше ГРЗ на рік (на 45,0%), двома та більше бактеріальними ускладненнями ГРЗ (на 36,7%), клінічними проявами обструкції носоглотки (на 63,4%), порушеннями цитоархітектоніки слизової оболонки носу (на 40,0%), розладами поглинальної та метаболічної функцій фагоцитозу (на 43,3%), прозапальною активацією клітинних та гуморальних факторів адаптивного імунітету (на 31,6%), недостатнім рівнем SIGA слини (на 31,6%), високим рівнем ФНП-? (на 30,0%) та ІФН-? (на 38,6%). Уперше встановлено, що проведення епітеліорегенераторних та імунолімфотропних заходів у дітей після аденотомії приводить до зменшення кількості дітей з порушеннями цитоархітектоніки слизової оболонки носу (на 76,7%), колонізацією патогенною мікрофлорою (на 80,0%), прозапальною активацією клітинних факторів адаптивного імунітету (на 13,3%), недостатнім рівнем IGA (на 28,3%), IGM (на 16,6%) та SIGA слини (на 60,0%), високим рівнем ФНП-? (на 18,7%,) та, ІФН-? (на 25,0%).До особливостей цитологічної картини слизової оболонки носу у дітей з ГЛГК відносяться: зменшення випадків дистрофії назального епітелію (на 26,7%), наявності на поверхні слизової еритроцитів (на 18,6%), нейтрофільних гранулоцитів (на 38,4%), представників мікрофлори (на 15,0%) із зменшенням кількості лімфоцитів (на 30,0%) на відміну у дітей після аденотомії. Використання запропонованого комплексу санаційно-протизапальних заходів у дітей з ГЛГК призводить до зменшення кількості дітей з чотирма та більше ГРЗ на рік (на 45,0%), двома та більше бактеріальними ускладненнями ГРЗ (на 36,7%), клінічними проявами обструкції носоглотки (на 63,4%), дистрофічними змінами епітелію (на 40,0%), нейтрофілами (на 40,0%), лімфоцитами (на 31,7%), мікрофлорою (на 46,7%) на слизовій оболонці носу; з порушенням поглинаючих та метаболічних показників фагоцитозу та кількості CD3 (на 21,7%), CD25 (на 31,6%), з надлишковим сироватковим рівнем IGM (на 31,7%), недостатнім рівнем SIGA слини (на 31,6%), високим рівнем ФНП-? (на 30,0%) та ІФН-? (на 38,6%). Призначення комплексу епітеліорегенераторних та імунолімфотропних заходів у дітей після аденотомії сприяє зменшенню кількості пацієнтів з чотирма та більше ГРЗ на рік (на 53,3%), з двома та більше бактеріальними ускладненнями ГРЗ (на 42,7%), дистрофічними змінами назального епітелію (на 76,7%), еритроцитами та нитками фібрину (на 38,6%), нейтрофілами (на 66,7%), мікрофлорою (на 80,0%) на слизовій оболонці носу; зі зниженням поглинаючих та метаболічних показників фагоцитозу, кількості CD4 (на 16,9%), CD8 (на 21,6%), CD25 (на 13,3%), надвисоким сироватковим рівнем IGG (на 15,0%), IGM (на 16,7%), ФНП-? (на 18,7%,) та недостатнім рівнем IGA (на 28,3%), IGM (на 16,6%), SIGA слини (на 60,0%), ІФН-? (на 25,0%). Пацієнтам з рекурентними захворюваннями носоглотки та ГЛГК для корекції посиленої активності показників вродженого та адаптивного імунітету з підвищенням концентрації прозапальних цитокінів на фоні гранулоцитарно-лімфоцитарної інфільтрації слизової оболонки носу, рекомендується отримувати два курси на рік реабілітаційно-профілактичних заходів санаційно-протизапальної спрямованості: назальні іригації 3% розчином натрію хлориду по 2 впорскування у кожну ніздрю 3 рази на день протягом 1 місяця, потім назальні іригації: 0,9% розчином натрію хлориду по 2 впорскування у кожну ніздрю 3 рази на день протягом 1 місяця; інтраназальне введення мометазону фуроату по 50 мкг у кожну ніздрю 1 раз на день протягом 15 діб; перорально по 341 мг ?3-ПНЖК на добу у формі капсул під час їжі протягом 60 днів.