Узагальнення економічного змісту спеціалізації сільськогосподарського виробництва в ринкових умовах. Виявлення ризиків поєднання галузей сільськогосподарських підприємств. Розробка управлінських заходів розвитку і підтримки спеціалізації їх виробництва.
Аннотация к работе
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УДОСКОНАЛЕННЯ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВАНауковий керівник - доктор економічних наук, професор Дацій Олександр Іванович, Дніпропетровський державний аграрний університет, завідувач кафедри фінансів. Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Чупіс Анатолій Віталійович, Сумський національний аграрний університет, завідувач кафедри фінансів; З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровського державного аграрного університету за адресою: 49600, м.Критичним виявився фінансово-економічний стан сільськогосподарських виробників. При спеціалізації сільськогосподарського виробництва відповідно до економічних та природних умов створюються найбільш сприятливі передумови для зростання продуктивності праці, освоєння найбільш ефективних технологій, вирішення соціальних проблем села. Проте, незважаючи на велике різноманіття порушених наукових проблем та глибину їх дослідження, у сучасній економічній науці недостатньо уваги приділяється вивченню саме науково-теоретичних засад удосконалення спеціалізації сільськогосподарського виробництва. У межах теми автором було удосконалено систему ризиків поєднання галузей сільськогосподарських підприємств, методичні підходи до визначення внутрішньогосподарської спеціалізації сільськогосподарських підприємств. У роботі використано: історичний та логічний методи - для дослідження теоретичних засад удосконалення сільськогосподарського виробництва; абстрактно-логічний - для теоретичного узагальнення й формулювання висновків; статистико-економічний - для аналізу сучасного стану спеціалізації сільськогосподарського виробництва; монографічний - для розробки внутрішньогосподарської спеціалізації в мясному скотарстві; розрахунково-конструктивний та експериментальний - для формування раціональної галузевої структури сільськогосподарського виробництва.А комбінація факторів виробництва однiєi i тiєi ж кількості продукцii залежить тільки від ix відносних цін i не залежить від технічного процесу, оскільки останній збільшує граничну ефективність факторів виробництва в однаковій мірі. Виходячи з цього, в роботі уточнено визначення поняття спеціалізації на рівні господарства, як поєднання товарних галузей, що забезпечують виробництво продукції системою уніфікованих машин, рівномірне використання на протязі року трудових ресурсів та ефективний маркетинг. Спеціалізація сільськогосподарського виробництва забезпечує ефективніше використання наявних природно-біологічних ресурсів і економічних чинників, дає можливість на тій самій площі сільськогосподарських угідь значно збільшити обсяги виробництва продукції, суттєво поліпшити її якість, сприяє зростанню продуктивності праці, зниженню собівартості продукції, підвищенню рентабельності й ефективності підприємницької діяльності товаровиробників усіх форм власності та господарювання. В доповнення зазначеного переліку ризиків поєднання галузей сільськогосподарських підприємств слід здійснювати оцінку розвитку транспортної мережі, бази перероблення продукції, можливостей забезпечення виробництва насінням і кормами. Так на ринку попит на продукцію залежить від рівня цін, а оскільки відбувається хаотичне вирощування сільськогосподарської продукції без додержання сівозмін, ціни не відповідають витратам на їх виробництво.В процесі дослідження визначено, що біологічні i природно-кліматичні особливості сільського господарства не дозволяють вузько спеціалізувати виробництво сільськогосподарської продукцii. Головні галузі у структурі виробництва сільськогосподарських підприємств повинні бути оптимальними за розмірами, додаткові не нижче мінімально допустимих, що забезпечує ведення виробництва із застосуванням прогресивноi технологii, сучасноi техніки i рацiональноi органiзацii праці. Виходячи з цього, спеціалізація на рівні окремого господарства має забезпечувати поєднання головних і додаткових товарних галузей на основі застосування у виробництві продукції системи уніфікованих машин, рівномірного використання на протязі року трудових ресурсів та ефективного маркетингу. Все це створює передумови для нового ступеня розвитку підприємництва, знижує ризики втрат при виробництві і пропозиції одного і того виду продукції. Тому до діючої оцінки ризиків поєднання галузей сільськогосподарських підприємств слід додавати ступінь розвитку транспортної мережі, наявність бази перероблення продукції, можливостей забезпечення виробництва насінням і кормами.