Система зовнішньоторговельних ризиків України та методи їх страхування. Розвиток, ризики та напрями розвитку міжнародної співпраці в сфері альтернативної енергетики та шляхи мінімізації ризиків. Класифікація джерел ризику зовнішньоторговельних операцій.
Аннотация к работе
Зміст Вступ Розділ 1. Система зовнішньоторговельних ризиків України та методи їх страхування 1.1. Сутність зовнішньоторговельних ризиків 1.2. Стан зовнішньоторговельних ризиків України та методів їх страхування 2.1. Класифікація джерел ризику зовнішньоторговельних операцій 2.2. Аналіз управління ризиками зовнішньоторговельних операцій України та їх страхування 2.3. Розвиток та ризики міжнародної співпраці України у сфері альтернативної енергетики… Розділ 3. Напрями розвитку міжнародної співпраці України у сфері альтернативної енергетики і шляхи мінімізації ризиків Висновки Список використаних джерел Додатки Вступ Розвиток економіки України на сучасному етапі орієнтований на модернізацію економіки з врахуванням сучасних світових тенденцій та підвищення ефективності зовнішньоторговельної діяльності. Із основних чинників економічного росту держави можна виокремити наступні: розширення зовнішньої торгівлі, підвищення конкурентоспроможності зовнішньоекономічного комплексу, а також інтеграція України в систему світових господарських зв’язків. Ризик існує як для імпортера, так і для експортера (кредитора і позичальника, агента і контрагента). Ризик або небезпека зазнати втрат може залежати як від самого контрагента за контрактом, так і від політичної та економічної ситуації в країні чи в інших державах. Учасники зовнішньоекономічної діяльності можуть зазнавати впливу наступних груп ризиків: державний, банківський, валютний, конкурентний, ризик контрагента. В зв’язку з тим, що суб’єкти зовнішньоторговельних операцій піддаються впливу ряду суб’єктивних та об’єктивних ризиків, практика міжнародних економічних відносин виробила різні підходи до вибору стратегії захисту від цих ризиків. Необхідність виходу на зовнішній ринок українських виробників очевидна: це й підвищення конкурентоспроможності товарів, й своєрідна реклама держави-виробника, й надходження в іноземній валюті, завдяки яким можна підтримувати високий курс національної валюти, розвивати виробництво вітчизняної продукції, при необхідності, придбати комплектуючі за кордоном. У практиці господарювання країн із ринковою економікою знаходить повне підтвердження факт, що присутність ризику в діяльності вільних субєктів ринку з метою одержання максимально можливих результатів є складовою частиною їх стратегії і тактики. Метою курсової роботи є: дослідження і поглиблення теоретичних, організаційно-економічних засад та розробка обгрунтованих пропозицій щодо удосконалення системи управління ризиками зовнішньоекономічної діяльності підприємств з урахуванням впливу невизначеності середовища. Основними завданнями курсової роботи є: - проведення аналізу і синтезу зарубіжних і вітчизняних теоретичних досліджень проблеми ризику; - визначення взаємозвязків і взаємозалежності факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, їх впливу на величину ризику зовнішньоекономічної діяльності підприємства; - уточнення поняття ризику як економічної категорії; - проведення класифікації системи ризиків з виділенням в ній місця ризиків зовнішньоекономічної діяльності; - здійснення класифікації ризиків зовнішньоторговельної угоди промислового підприємства; - визначення показників якісної та кількісної оцінки ризику зовнішньоторговельної угоди; - проведення комплексної оцінки існуючих методів розрахунку ризику зовнішньоторговельної угоди та вибір оптимального виду контрактів у ризикованій ситуації; - розробка методичних рекомендації щодо оцінки ризику зовнішньоторговельної угоди та форми контракту, що складається, для запобігання або зниження негативних наслідків ризику. В міру розвитку ринкових відносин в Україні та розширення кількості субєктів підприємницької діяльності, що займаються зовнішньою торгівлею, зявляються нові фактори, які впливають на функціонування підприємств-експортерів - це, насамперед, частота прийняття рішень, повязаних з зовнішньоторговельними ризиками, що збільшується з подальшим розвитком підприємництва. Ризики - це можливі несприятливі події, що можуть відбутися, і в результаті яких можуть виникнути збитки, майнові втрати учасників зовнішньоекономічної діяльності. Оцінка рівня економічного ризику експортно-імпортних операцій регіону є одним з найважливіших етапів ризикології в зовнішньоекономічній діяльності. Питанням ризикології присвячені праці українських та зарубіжних вчених: Альгіна А.П., Балабанова І.Т, Бланка І.А, Вейл П., Верченка П.І., Вітлінського В.В., Гафта М.Г., Дюбуа Д., Кардаша В.А., Кернса К., Кофмана Л., Льюіса Р.Д., Портера М., Поспєлова Г.С., Рогова М.А., Роуза П., Саати Т, Прада А., Фішберна П., Хакена Г., Холта Р.Н., Юдіна Д.Б., Ястремського О.І.та інш. З погляду міжнародної торгівлі, ризик експортно-імпортних операцій - небезпека економічних втрат з вини іншої сторони або через зміну політичної, економічної чи іншої ситуації в країні партнера. Разом із політичною ситуацією важливу роль у зовнішньоторговельній діяльності відіграють економічні умови країни контрагента, такі як наявність у неї валютних резервів, ступінь конвертованості валюти,