Шляхи підвищення ефективності ранньої діагностики порушень адаптації у дітей шкільного віку на основі визначення порушень розвитку, виявлення ознак остеопенічного синдрому, оцінки якості харчування, впровадження системи моніторингу стану їх здоров’я.
Аннотация к работе
ГОРЬКОГО НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МЕДИЧНИХ ПРОБЛЕМ СІМЇ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наукНауковий консультант: Безкаравайний Борис Олексійович, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри педіатрії з дитячими інфекціями та дитячою хірургією Луганського державного медичного університету МОЗ України. Офіційні опоненти: Прохоров Євген Вікторович, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри педіатрії, Донецький національний медичний університет ім. Коренєв Микола Михайлович, доктор медичних наук, Заслужений діяч науки і техніки України, директор, ДУ Інститут охорони здоровя дітей та підлітків АМН України, м. Захист дисертації відбудеться "11" червня 2008 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.03 при Науково-дослідному інституті медичних проблем сімї Донецького національного медичного університету (83114, м.На жаль, в нашій країні дослідження зазначених аспектів проблем здоровя та умов життя дітей груп соціального ризику проводяться вибірково, результати наукових розробок впроваджуються в практику досить повільно (Н.Г. За даними комплексного дослідження науковців АМН України, протягом останніх десяти років спостерігається динамічне погіршення стану здоровя дітей груп соціального ризику, що потребує поглибленого вивчення причин такої тенденції, удосконалення системи медичного забезпечення, диспансерного спостереження та медико-психологічної допомоги дітям цієї категорії (О.М. Поглиблене вивчення проблеми, вдосконалення комплексної системи діагностики ранніх порушень здоровя з використанням методів математичного прогнозування дозволить проводити своєчасну корекцію пограничних станів, удосконалити організацію медичного нагляду за дітьми груп соціального ризику з визначенням адаптаційно-резервних можливостей дитини та плануванням оздоровчо-реабілітаційних заходів. Удосконалити систему медико-психологічної допомоги дітям груп соціального ризику на основі вивчення стану їх здоровя та адаптаційних можливостей, визначення механізмів формування порушень, розробки та впровадження моделі ранньої діагностики, прогнозування та контролю ефективності оздоровчо-реабілітаційних заходів. Дослідити структурно-функціональний стан кісткової тканини у дітей груп соціального ризику за допомогою скринінгової ультразвукової денситометрії, визначити особливості біохімічних показників метаболізму та мінералізації кісткової тканини у дітей цих груп з врахуванням особливостей фізичного розвитку.У 73 дітей (35 дітей - 1група, 30 дітей - 2 група, 13 дітей - КГ) проводили визначення біологічного віку за методом еталонної рентгеноденситометрії: (В.Г. У 67 дітей з відставанням в фізичному розвитку (27 особи - 1 група, 25 особа - 2 група, 15 осіб - КГ) за допомогою власної методики був визначений варіант подальшого біологічного розвитку. Біохімічне дослідження стану кісткової тканини було проведене за допомогою визначення основних маркерів кісткового метаболізму у 26 дітей 1 групи, у 20 дітей 2 групи та у 20 дітей групи порівняння. На VI етапі проводили оцінку адаптаційних реакцій крові у 183 дітей 1 групи, у 68 дітей 2 групи та у 60 дітей групи порівняння за показниками лейкограм (циклічна модель змін адаптаційних реакцій, В.А. За даними КІГ, ЕКГ, показниками артеріального тиску проводили оцінку функціонального стану серцево-судинної системи у 113 дітей 1 групи, у 47 дітей 2 групи та 45 дітей групи порівняння.Найвища захворюваність у дітей 1 групи була визначена в віці 7-10 років (ц=2,77; р<0,01), в віці 11-13 років визначено її зниження (ц=2,18; р<0,05), в віці 14-16 років - знову підвищення (ц=2,69; р<0,01). У дітей 2 групи в віці 11-13 років визначили незначне збільшення загальної захворюваності в порівнянні з показниками дітей віком 7-10 років (ц=1,55, ц=1,75; р<0,05, відповідно). Для усіх вікових періодів рівень захворюваності дітей 1 групи був значно вищим за рівень дітей 2 групи. Встановлено високий рівень невротизації з превалюванням психосоматичних розладів (71,2 %) та емоційних (67,8 %) серед дітей 1 групи з найвищим загостренням невротичного регістру в 9-12 років - у дівчат та в 7-13 років - у хлопців; термін тривалості невротичного напруження перевищував показники дітей контрольної групи в 1,3 рази - у дівчат та в 1,4 рази - у хлопців. У дітей 2 групи соціального ризику превалювали адаптаційні (43,5 %) та емоційні (52,3 %) розлади, віковий термін найвищого загострення невротичного регістру було зареєстровано в 11-13 років - у дівчат та в 13-14 років - у хлопців; термін тривалості невротичного напруження був аналогічним показникам контрольної групи у дівчат та був в 2,5 рази нижчим за показники хлопців контрольної групи.