Встановлення ролі та селекційної цінності нових та поширених алелів гліадин- і глютенінкодуючих локусів у визначенні генетично обумовленого рівня якості зерна та борошна. Порівняння стандартних методів визначення якості зерна озимої м’якої пшениці.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук Удосконалення системи методів визначення якості зерна озимої мякої пшениці в процесі селекціїРобота виконана в Селекційно-генетичному інституті - Національному центрі насіннєзнавства та сортовивчення УААН . Національний центр насіннєзнавства і сортовивчення УААН, завідувач відділу генетичних основ селекції Орлюк Анатолій Павлович, Інститут землеробства Південного регіону УААН, завідувач відділу селекції кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Захист дисертації відбудеться “18 ”червня 2004 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.363.01. в Селекційно-генетичному інституті - Національному центрі насіннєзнавства та сортовивчення УААН (65036, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Селекційно-генетичного інституту - Національному центрі насіннєзнавства та сортовивчення УААН (65036, м.Україна, як велика зернова держава, знаходиться на переломному етапі, який розпочався, коли ми вийшли на світовий ринок і зрозуміли, що наше зерно за якістю мало конкурентоспроможне. Селекція на даному етапі розвитку вимагає принципово нових методів визначення якості зерна і борошна, які б на фоні фенотипової мінливості своєчасно та обєктивно віддзеркалювали генетично обумовлений рівень якості на всіх етапах селекції. Особливо гостра потреба у методах, які б дозволяли провести добір високоякісних форм на самих ранніх етапах селекційного процесу, при наявності невеликої кількості зерна. Вирішення важливої і складної проблеми, якою є якість зерна, вимагає продовження проведення теоретичних досліджень з цілої низки питань, починаючи від засвоєння існуючих в світі і розробки принципово нових методів та методик досліджень і закінчуючи зясуванням генетичної природи такої полігенної ознаки, як якість зерна. Для досягнення поставленої мети вирішували такі завдання: Порівняння стандартних методів визначення якості зерна озимої мякої пшениці шляхом оцінки показника седиментації та встановлення його звязку з основними показниками якості зерна і борошна.Визначення основних показників якості зерна і борошна в селекційному матеріалі здійснювали за міжнародними стандартами: вміст білка - стандарт ISO 1871, величина “сили” борошна (W) - ISO 5530-4, тест Зелені - ISO 5529. Крім того були використані методики, розроблені нами у відділі генетичних основ селекції - метод оцінки седиментації до та після автолізу борошна за методикою Поперелі і Червоніса (2002) та електрофорез гліадину і глютеніну в поліакріламідному гелі за методикою Поперелі Ф.А. Водночас, звязок показника седиментації з найбільш інтегральним показником якості - “силою” борошна (W) - був нестабільним (табл. На модельному досліді було встановлено, що величина седиментації з урахуванням протеолітичної активності “здорового” борошна дозволяє значно збільшити диференціацію між генотипами з різним генетично обумовленим рівнем якості. При порівнянні показників седиментації в модельному досліді, ми прийшли до висновку, що тест Зелені, значення SDS - седиментації та седиментації у 2 % розчині оцтової кислоти (далі С 0) дозволяють чітко диференціювати сорти за показником седиментації (табл.Показники стандартної седиментації у 2 % розчині оцтової кислоти та міжнародні методи (тест Зелені, SDS седиментація в шроті і у борошні) в значній мірі залежать від вмісту білка в зерні. У посушливі роки показник стандартної седиментації виявляється мало ефективним, так як обєм осаду борошна у зразків з посередньою якістю більш високий, ніж у генотипів сильної чи надсильної пшениці (у останніх це викликається високим ступенем агрегації білків клейковини); у такі роки існує загроза втрати найкращих за якістю генотипів. Залежність показника седиментації після 120 хвилин автолізу із вмістом білка в зерні відсутня, проте, різко підвищується кореляційний звязок з “силою” борошна (r=0.70-0.92). В розробленій новій системі оцінок технологічних якостей зерна на різних етапах селекції пропонується визначати показники: специфіка електрофореграм гліадину і глютеніну, седиментація з автолізом борошна (етап вивчення вихідного матеріалу); перевірка гібридності за електрофореграмою (гібридні розсадники); фізичні властивості зерна, седиментація, електрофорез (селекційний розсадник); фізичні властивості зерна, вміст білка, твердозерність, седиментація з попереднім автолізом борошна (контрольний розсадник); фізичні властивості зерна, вміст білка, амілолітична активність борошна, седиментація з автолізом борошна, реологічні властивості тіста, обєм та загальна оцінка хліба (усі види сортовипробувань); визначення генетичної чистоти сорту або його окремих складових біотипів (попереднє розмноження та первинне насінництво сортів).