Сутність систематизації банківського законодавства України, її головні завдання та причини. Основні етапи та послідовні фази процесу здійснення підготовчих етапів систематизації банківського законодавства: інкорпорація, консолідація та кодифікація.
Аннотация к работе
Удосконалення процесу здійснення підготовчих етапів систематизації банківського законодавства України банківський законодавство інкорпорація консолідація кодифікація Проведення систематизації вітчизняного банківського законодавства - досить складна процедура. Адже це своєрідний і непростий процес, який вимагає відповідних послідовних дій. І другий - коли інкорпорацією нормативно-правових актів, норми яких регулюють банківську діяльність в Україні, займеться Міністерство юстиції України згідно повноважень, наданих Верховною Радою України. Варто зазначити, що за необхідності при інкорпорації фінансових нормативно-правових актів, виданих Національним банком України, Міністерство юстиції України може звернутися до нього і уповноважити здійснити деяку частину роботи по інкорпорації актів Національного банку України. Повноваження уповноважених суб’єктів, які проводять інкорпорацію, є дуже своєрідними. Можна ж, наприклад, доручити Національному банку України проведення систематизаційної діяльності. Проте, по-перше, така діяльність носить не офіційний, а офіціозний характер, а по-друге, розробка положень Банківського кодексу України не буде об’єктивною, оскільки цей нормативно-правовий акт розроблятиме суб’єкт, правовий статус якого у цьому ж акті і визначатиметься. Вони у великій мірі можуть сприяти покращенню різних аспектів тексту інкорпорованих збірників, а згодом - консолідованих актів та проекту Банківського кодексу України. Основними повноваженнями Комісії із систематизації банківського законодавства, на нашу думку, можуть бути: 1) наукова та технічна організація інкорпораційної та консолідаційної діяльності; 2) залучення у разі потреби спеціалістів з різних галузей знань; 3) організація нарад, конференцій та „круглих столів”; 4) наукова та технічна організація кодифікаційних дій; 5) розробка структурних елементів Банківського кодексу України; 6) передача проекту Банківського кодексу України до Верховної Ради України та інші повноваження.