Оцінка показників якiсного та кiлькiсного складу аеробної та анаеробної мiкрофлори при дисбактерiозi кишечнику рiзної етiологiї. Розробка алгоритмiчних пiдходів до оцiнки бiохiмiчної активностi мiкроорганiзмiв, видiлених при дисбактерiозi кишечнику.
Аннотация к работе
Міністерство охорони здоровя України Харківський науково-дослідний інститут мікробіології та імунології ім. АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукНаукові керівники: Доктор медичних наук, професор Знаменський Володимир Олексійович Доктор медичних наук, професор Білько Іван Петрович, завідувач кафедрою мікробіології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, старший науковий співробітник Бабич Євген Михайлович, завідувач лабораторією крапельних інфекцій Харківського науково-дослідного інституту мікробіології та імунології ім. І.І.Мечнікова. доктор медичних наук, доцент Журило Олександр Анатолійович, керівник відділу мікробіології туберкульозу та неспецифічних захворювань легень інституту фтизіатрії і пульмонології ім. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського науково-дослідного інституту мікробіології та імунології ім.При дії різних несприятливих факторів на організм людини або його нормальну мікрофлору відбуваються зміни, як внутрішнього середовища організму, так і стану його нормальної мікрофлори, і, в першу чергу, мікрофлори кишечнику (С.Е.Чащина у співавт., 1997) При дисбактеріозі кишечнику поряд зі змінами якісно-кількісних показників мікрофлори кишечнику відбуваються і зміни її функцій. Існуючі методи визначення дисбактеріозу кишечнику потребують високої кваліфікації лікаря - бактеріолога, великої затрати часу, різних поживних середовищ і уміння оцінки отриманих результатів, що не відповідає сучасним вимогам (В.М.Бондаренко у співавт. Не завжди ефективною є і корекція дисбактеріозу кишечнику за допомогою існуючих препаратів - еубіотиків, які використовуються для відновлення порушень нормальної мікрофлори кишечнику або сприяють її нормалізації. Вперше показано, що при визначенні ролі окремих видів мікроорганізмів у розвитку кишкового дисбактеріозу поряд із кількісно-якісними показниками мікробного пейзажу кишечнику необхідно визначати i співвідношення окремих його представників між собою.Встановлено перевагу Ентеробактерів серед умовно-патогених ентеробактерій, що зумовлюють дисбактеріоз кишечнику, незалежно від кількісних показників біфідобактерій та лактобацил.При цьому показано, що при визначенні провідної ролі окремих видів мікроорганізмів у розвитку дисбактеріозу кишечнику поряд із кількісно-якісними показниками мікробного пейзажу кишечнику необхідно визначати i співвідношення окремих його представників між собою, що підвищує достовірність результатів мікробіологічної діагностики дисбактеріозу кишечнику. Аналіз проведених досліджень показав, що в нинішній екологічній ситуації у хворих із клінічними дігнозами "дисбактеріоз" та іншими дисфункціями кишечнику бактеріологічно дисбактеріоз кишечнику виявлено у 264 (88,6 %) хворих. Він характеризувався наростанням кількості умовно-патогених мікроорганізмів (57,5 %), появою кишкових паличок із зміненими властивостями (10,2 %) та гемолітичних видів (32,6 %); від 24,2 % хворих виділялись золотисті стафілококи; від 19,7 % хворих виділялись гриби роду Candida spp.; у 12,1 % хворих спостерігалось зниження загальної кількості кишкових паличок (Мал. В результаті дослідження мікрофлори кишечнику у хворих з опіками різного ступеню встановлено, що на 3-4 добу у всіх без винятку хворих розвивається дисбактеріоз кишечнику. Встановлено, що ні одна культура кишкової палички і лактобацил, які були виділені при дисбактеріозі кишечнику, на відміну від кишкової палички і лактобацил, що входять до складу еубіотичних препаратів, не проявляли антагоністичну активність відносно патогеної і умовно-патогеної мікрофлори.Встановлено, що при визначенні етіологічної ролі окремих видів мікроорганізмів у розвитку кишкового дисбактеріозу поряд із кількісно-якісними показниками необхідно визначати взаємовідношення окремих видів між собою. Визначення антагоністичної активності основних захисних груп мікроорганізмів доцільно використовувати для оцінки функціонального стану кишкового мікробіоценозу і обгрунтування способу раціональної корекції виявлених порушень. Вперше запропоновано при дослідженні на дисбактеріоз кишечнику робити паралельні дозовані висіви матеріалу із розведення 10 5 на середовище Ендо і пластинчате середовище Сімонса, що дозволяє дати обєктивну оцінку ролі умовно-патогених ентеробактерій у розвитку дисбактеріозу кишечнику.