Удосконалення діагностичних та лікувальних заходів при хламідіозі великої рогатої худоби в умовах ТОВ "Обрій" Кролевецького району Сумської області - Дипломная работа
Вивчення епізоотичної ситуації щодо хламідіозу великої рогатої худоби у тваринницьких господарствах Сумської області. Характеристика клінічної симптоматики у новонароджених телят. Дослідження методів діагностики, профілактики і боротьби з цією хворобою.
Аннотация к работе
ДИПЛОМНА РОБОТА на тему «Удосконалення діагностичних та лікувальних заходів при хламідіозі великої рогатої худоби в умовах ТОВ «Обрій» Кролевецького району Сумської області» ЗМІСТ ВСТУП 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 1.1 Висновок з огляду літератури 2. ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ 2.1 Матеріали і методи дослідження 2.2 Характеристика господарства 2.3 Результати власних досліджень 2.4 Обговорення результатів власних досліджень 2.5 Розрахунок економічної ефективності 3. ОХОРОНА ПРАЦІ 4. ВИКОРИСТАННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ МЕТОДИК ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ДОДАТОК ВСТУП У здійсненні задач по збільшенню чисельності поголів’я великої рогатої худоби, важлива роль приділяється ветеринарному обслуговуванню тваринництва. При цьому першочерговою задачею є розробка і впровадження нових систем ветеринарно-санітарних і профілактичних заходів, що забезпечують стійке благополуччя з інфекційних хвороб тварин. Сьогодні серед інфекційних хвороб, що знижують ефективність тваринництва в багатьох регіонах України, зокрема в Чернігівській області, значне місце займає хламідіоз великої рогатої худоби. У залежності від серовару і вірулентності штаму, ендо- і екзогенних факторів, хламідії спричинюють різні форми захворювань або безсимптомне хламідієносійство. У биків хламідії спричинюють уретрит, орхіт, баланопостит, везикуліт, у корів - аборт, народження мертвого чи слабкого потомства, цервіцит, вагініт, ендометрит, безплідність, мастит, у телят - пневмоентерит, гастроентероколіт, поліартрит, бронхопневмонію, кератокон’юнктивіт, кератокон’юнктивіт, енцефаломієліт. Незважаючи на те, що в Україні ця проблема у значній мірі вивчена окремими авторами, виникає нагальна потреба у подальшому вивченні клініко-епізоотологічних особливостей перебігу і прояву хламідіозу у великої рогатої худоби, виділенні, ідентифікації і вивченні біологічних властивостей збудника хвороби, удосконаленні методів лабораторної діагностики і розробки науково обґрунтованих заходів боротьби з цим захворюванням. Для досягнення мети були поставлені наступні задачі: вивчити епізоотичну ситуацію щодо хламідіозу великої рогатої худоби у тваринницьких господарствах Сумської області; з’ясувати клініко-епізоотологічну симптоматику у новонароджених телят; з’ясувати гістоморфологічні зміни у новонароджених телят; вивчити у порівняльному аспекті патолого-анатомічні і гістологічні зміни у новонароджених і старших телят, які загинули внаслідок природного перехворювання хламідіозом; провести дослідження патологічного матеріалу від корів, що абортували на хламідіоз; вивчити культурально-морфологічні, тінкторіальні і серологічні властивості ізолята хламідій, визначити його патогенність для лабораторних тварин і здатність розмножуватися в культурах клітин; визначити найбільш ефективну схему терапевтичних заходів при лікуванні молодняка великої рогатої худоби, хворого на хламідіоз. 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ В даний час хламідіоз великої рогатої худоби має широке поширення, проте, до цих часів є маловивченою інфекційною хворобою. Збудники хламідіозу великої рогатої худоби відносяться до відділу Gracillicutes, порядку Chlamydiales, родини Chlamydiaceae, видам: Chlamydophila psittaci, Chlamydophila pecorum і Chlamydophila abortus. Відсоток гомології ДНК виду Chlamydophila psittaci із ДНК виду Chlamydophila pecorum складає від 1 до 20 %. Джерело збудника інфекції: клінічно хворі тварини, безсимптомні носії і реконвалесценти - носії. Не можна виключати обслуговуючий персонал, як джерело збудника інфекції. Хламідії виділяються з організму різними шляхами: з молоком, сечею, калом, навколоплідними водами, спермою, мокротою, а також з ексудатом зі свищів уражених суглобів. Так само зараження відбувається при лежанні: статеві органи і мацерована шкіра здорових корів стикаються із підлогою, контамінованою навколоплідними водами і ексудатом із статевих органів хворих корів [69; 174]. Серед корів реєструють спорадичні випадки хвороби, інколи ензоотичні спалахи, хоча можливо, що інтенсивність епізоотичного процесу серед корів вища, оскільки низька чутливість серологічного методу дослідження (РТЗК) не дозволяє це встановити [107]. Інкубаційний період при хламідіозі може тривати від 2 днів до 1 року, що залежить від вірулентності збудника [75]. У корів хвороба виявляється у формі абортів, народження мертвих і нежиттєздатних телят, виродків, ендометріту, цервіциту, вагініту, маститу і в інших формах (пневмонія, ентерит) [96; 152]. Специфічною ознакою хламідіоза у корів є висип на слизовій оболонці піхви у вигляді горбиків. Наявність горбикового висипу на слизовій оболонці піхви при хламідіозі описана і в роботі Хамадєєва Р.Х. [124]. Плоди, що абортували, до 6-ти місяців стільності не мають яскраво виражених уражень: велика кількість червонуватої рідини в плевральній і черевній порожнинах, червонуватий набряк підшкірної клітковини. Абортовані плоди на 7-9 місяці стільності мають виражені ураження: анемія слизових оболонок, набряки шкіри і підшкірної клітковини (особливо голови), крововиливи, асцит, збільшення