Участь випускників Віленського військового піхотного училища у розбудові культурно-освітніх відділів у польських таборах для інтернованих українських військ (1920-1923 рр.) - Статья
Дослідження умов життя військових УНР в найчисельніших польських таборах для інтернованих в Пікуленцях, Ченстохові, Олександрові. Відкриття спортивних секцій, читалень, розвиток театральних студій, випуск власної преси в таборах для інтернованих.
Аннотация к работе
УЧАСТЬ ВИПУСКНИКІВ ВІЛЕНСЬКОГО ВІЙСЬКОВОГО ПІХОТНОГО УЧИЛИЩА У РОЗБУДОВІ КУЛЬТУРНО-ОСВІТНІХ ВІДДІЛІВ У ПОЛЬСЬКИХ ТАБОРАХ ДЛЯ ІНТЕРНОВАНИХ УКРАЇНСЬКИХ ВІЙСЬК (1920-1923 РР.)У надважких умовах українські військові не втрачали витримки, організувавши культурно-освітні відділи. Висвітлюючи питання організації культурно-освітніх відділів, зазначимо, що у різних документах того часу ці відділи називали по-різному: культурно-освітні, культурно-просвітницькі, культурно-просвітні, освітньо-культурні тощо. «Протокол засідання колегії культурно-освітнього відділу І-ї Запорізької стрілецької дивізії від 16 грудня 1920 року» вказує на те, що до організації культурно-освітньої роботи в таборі поставилися з усією відповідальністю. Отже, згідно змісту окремої доповіді № 2 «Про стан культурно-освітньої справи в 1-й Стрілецькій Запорізькій дивізії» ми зясовуємо, що налагодження культурно-освітньої справи в цій дивізії було доручене колегії з 6 осіб - начальників культурно-освітніх відділів бригад та їхніх частин. Якщо порівняти рівень організації культурно-освітнього відділу в Пікуленцях з підходом до цієї справи в інших таборах інтернованих, на підставі змісту звітів (доповідей), які надсилалися у Ченстохов начальнику культурно-освітнього відділу Генштабу, - то випливає, що у таборі в м.