Характеристика основних напрямів мовної політики Центральної Ради, Гетьманату й Директорії УНР та участі у тогочасних процесах удержавлення української мови українських мовознавців - І. Огієнка, міністра освіти в уряді Директорії УНР та А. Кримського.
Аннотация к работе
УЧАСТЬ УКРАЇНСЬКИХ МОВОЗНАВЦІВ В УДЕРЖАВЛЕННІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЗА ДОБИ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ 1917-1920 РР.Адже процеси та події, повязані з утвердженням української мови як державної, Україна вже переживала: колись уже точилися гострі суперечки про право й обовязок використовувати в публічній сфері державну мову, суспільну свідомість уже судомило від затятого протистояння політичних сил навколо мовного питання, науковці й освітяни вже висловлювали міркування про природність навчання рідною мовою, яке матиме бажаний ефект лише за умови суворого дотримання мовного режиму в навчальному закладі, високої кваліфікації кадрів, їхньої щирої участі в розбудові національної школи та персональної відповідальності, уже виголошувалися декларації й програми з поширення мови у вищій освіті та науці, колись уже ухвалювали закони про мільйонні асигнації на видання книжок, підручників, часописів державною мовою, про заснування українського кінематографу й титрування фільмів українською мовою... [Для цього - О.Д.] забрати справу освіти середніх шкіл з рук городських управ, де керують освітою люде не тямущі в українських освітніх справах і часто-густо, як партійні люде російських таборів, ворожі до українства, - і передати це діло до спеціальних комісій, де буде правдиве національне представництво» (Постанова Загальних зборів Українського Учительського товариства Катеринославщини про план дерусифікації середньої школи на Україні // Вільна українська школа. Уперше статус української мови термінологічно оформлено в ухвалі Генерального Секретаріату з дорученням до Тимчасового Уряду Росії видати акт до офіційних установ в Україні, що мав зобовязати їх «звертатися у всіх справах до Генерального Секретаріату.. з зазначенням у тому акті, що «офіційною мовою на Україні стає мова українська, на яку поволі і має перейти все діловодство» [23: 279]. Офіційний статус української мови підтверджено в «Статуті Вищого управління України», схваленого Центральною Радою 29 липня 1917 р.: «Всі закони тимчасового правительства мають силу на Україні від дня проголошення їх у Краєвім Урядовім Вістнику на українській мові» [28: 162]. Про твердість намірів діячів Центральної Ради змінити мовну ситуацію в Україні й запровадити українську мову як функціонально першу для українців свідчать звернення «До української людності» та «До українців поза межами України сущих», які підписав 13-14 жовтня 1917 р. генеральний секретар народної освіти І. Стешенко.