Участь України в Європейській політиці сусідства - Дипломная работа

Участь України в Європейській політиці сусідства Зміст Вступ 1. Теоретичні аспекти поняття європейська політика сусідства як зовнішньополітичної стратегії ЄС 1.1 Передумови та причини запровадження ЄПС 1.2 Мета й основні завдання прийняття ЄПС 1.3 Європейський інструмент сусідства (ЄІС) 2. Аналіз співробітництва україни і єс в межах європейської політики сусідства 2.1 Прийняття і реалізація Плану дій Україна - ЄС 2.2 Основні показники співробітництва України з ЄС в межах ЄПС у 2008році 2.3 Розвиток політичного діалогу України і ЄС 3. Важливе місце у джерельній базі даного дослідження займають і сучасні дослідження вітчизняних та зарубіжних інститутів, зокрема - Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України, Центру миру, конверсії та зовнішньої політики України, Національного інституту проблем міжнародної безпеки при Раді національної безпеки та оборони України, Фонду Стефана Баторія, Німецького інституту міжнародних відносин та політики безпеки, Центру російських та східноєвропейських досліджень Бірмінгемського університету, Центру європейських та політичних досліджень (м. Брюссель), урядових установ європейських країн та інституцій ЄС та інших організацій. Теоретичні аспекти поняття європейська політика сусідства як зовнішньополітичної стратегії ЄС 1.1 Передумови та причини запровадження ЄПС Європейська політика сусідства (ЄПС) була розроблена у 2004 році з метою запобігання утворенню нових ліній розподілу між розширеним Європейським Союзом та нашими сусідами, натомість підвищуючи рівень добробуту, стабільності та безпеки в усіх країнах, на які вона поширюється. Європейська політика сусідства (ЄПС) була вперше окреслена в Повідомленні Європейської Комісії Про ширшу Європу у березні 2003 року, після чого, у травні 2004 року було видано детальніше розроблений Стратегічний документ щодо Європейської політики сусідства. У своїх звітах про хід виконання, що були складені у грудні 2006 року та у грудні 2007 року, Європейська Комісія запропонувала також шляхи подальшого розвитку політики [85]. Європейська політика сусідства (ЄПС), European Neighbourhood Policy - політика Європейського Союзу; має на меті створити на південь і схід від нових кордонів розширеного Європейського Союзу зону стабільності миру і добробуту шляхом налагодження тісних довготривалих відносин з сусідніми країнами. Концепція ЄПС охоплює такі країни: Алжир, Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Ліван, Лівія, Молдавія, Мароко, Сирія, Туніс, Україна, а також Палестинська автономія. Європейська політика сусідства застосовується до усіх сусідів ЄС, що мають спільні сухопутні або морські кордони з країнами-членами, а саме з такими країнами, як Алжир, Вірменія, Азербайджан, Бєларусь, Єгипет, Грузія, Ізраїль, Йорданія, Ліван, Лівія, Молдова, Марокко, Окупована Палестинська Територія, Сирія, Туніс та Україна. Хоча Росія також є сусідом ЄС, розвиток взаємин з цією країною здійснюється за програмою Стратегічного партнерства, яка охоплює чотири спільні сфери [65]. Наразі відбувається реалізація Планів дій ЄПС (узгоджених у 2005 році з Ізраїлем, Йорданією, Молдовою, Марокко, Палестинською Автономією, Тунісом і Україною; у 2006 році з Вірменією, Азербайджаном і Грузією; та у 2007 році з Єгиптом та Ліваном). Пріоритети, визначені у Планах дій та погоджені з органами влади відповідної країни, також стануть в нагоді для управління процесом підготовки програм допомоги, у тому числі для інших донорів та міжнародних фінансових організацій. 1.2 Мета й основні завдання прийняття ЄПС Мета політики сусідства - політична та економічна стабілізація, модернізація та демократизація країн-сусідів у Східній Європі та Середземноморському регіоні - навряд чи може бути забезпечена передбаченими засобами. До недоліків Європейської політики сусідства належать: відсутність диференційованого підходу до учасників ЄПС; розгляд ЄПС як альтернативи процесу розширення; односторонній характер відносин у рамках ЄПС (переважна більшість положень Плану дій Україна-ЄС в рамках ЄПС містила зобовязання України, а участь ЄС зводилася лише до фінансової і технічної допомоги. Підтримка процесу наближення законодавчої бази, регуляторної конвергенції та розбудови інституційних можливостей надається через механізми, що вже підтвердили свою ефективність в країнах з перехідною економікою, які зараз є членами ЄС, тобто, через цільову експертну допомогу (Технічна допомога та інформаційний обмін - TAIEX), довгострокові твінінгові проекти з адміністраціями (національними, регіональними чи місцевими) країн-членів ЄС та участь у відповідних програмах Співтовариства та в діяльності її агенцій. У результаті цієї суперечки було тимчасово припинено транзит російського газу до Європи через територію України, що призвело до виникнення надзвичайних ситуацій у деяких країнах ЄС та країнах-сусідах. Основні досягнення України протягом звітного періоду включають вступ до Світової організації торгівлі у травні 2008 року, значний прогрес у переговорах щодо Угоди