С.В. Бородаєвський як український учений, юрист, економіст, державний діяч, організатор науки, історик українського й міжнародного кооперативного руху. Його громадська діяльність, наукового і суспільного значення в умовах української політичної еміграції.
Аннотация к работе
Бородаєвського у громадсько-політичному житті української еміграції в Чехословацькій республіціСеред тисяч учасників державотворчого процесу в Україні у 1917-1921 рр., що внаслідок поразки національно-визвольних змагань і несприйняття більшовицької влади опинилися у вимушеній еміграції, був і Сергій Васильович Бородаєвський (1870-1942) - український учений, юрист, економіст, державний і громадсько-політичний діяч, організатор науки та історик українського й міжнародного кооперативного руху. І хоча у ЧЕХОСЛОВАЦЬКІЙ Республіці, керівництво якої прихильно ставилося до українського національного руху, склалися більш-менш сприятливі умови для української еміграційної спільноти, все ж подолання таких негативних факторів життя в еміграції, як матеріальна скрута, зниження соціального статусу, неможливість повноцінної професійної само-реалізації, розрив з відповідним національним оточенням, вимагало від її членів високого рівня самоорганізації, єднання, узгодженості дій, ініціативності, відповідальності за спільну справу, активної співпраці з міжнародними організаціями, наполегливості у відстоюванні власних інтересів перед світовою спільнотою. Визнання наукового і суспільного значення постаті вченого й студіювання його життєвого та творчого шляху стали можливими лише наприкінці минулого століття, коли у вітчизняній історичній науці склалися передумови для подолання ідеологічних стереотипів радянської доби, переосмислення застарілих концепцій, збагачення проблематики досліджень, а також було відкрито доступ до матеріалів української політичної еміграції, що раніше перебували на зберіганні у спецсховищах радянських архівів. Перебороти труднощі та поневіряння еміграційного життя українці у ЧЕХОСЛОВАЦЬКІЙ Республіці намагалися шляхом створення низки громадських структур, що мали на меті представляти й захищати їхні матеріальні, правові та духовні інтереси. У статуті УУУ для ЛН метою його діяльності проголошувалося “студіювання ідей Ліги Націй, розповсюдження їх серед українців та взагалі спільна праця студентів та професури українських високих шкіл на засадах, рекламованих Лігою Націй по утворенню атмосфери міжнародного порозуміння та довірря, що веде до сталого миру, потрібного цілому світові, а зокрема українській нації”.