Комплекс загальнополітичних умов і факторів, що впливали на участь робітників у політичній та громадській діяльності у 70-ті роки. Реалізація потенційних можливостей робітників при розв’язанні проблем, які виникали у виробничій і громадській сферах.
Аннотация к работе
Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук3 нових методологічних позицій розглядаються напрямки і форми участі робітників у суспільно-політичному житті республіки в досліджуваний період. Критично переглянуто результативність участі робітників у практичній діяльності радянських, партійних профспілкових та інших організацій та обєднань. Доведено, що застійні явища в економічному та суспільно-політичному житті країни призводили до гальмування й зниження громадсько-політичної активності робітників. Вивчення й критичне осмислення участі робітників у суспільно-політичному житті республіки в 70-ті роки допоможе політичним партіям, рухам, громадським обєднанням визначитись з оптимальними перспективами, формами й напрямками залучення робітників до багатьох сфер суспільно-політичного життя. С новых методологических позиций рассматриваются направления и формы участия рабочих в общественно-политической жизни республики в исследуемый период.Становлення молодої держави супроводжується радикальними соціально-економічними змінами в суспільстві, зростанням національної самосвідомості українського народу. Узагальнення та теоретичне осмислення досвіду участі робітників (найбільш численної групи суспільства УРСР) у діяльності партійних, радянських і громадських організацій та обєднань сприятиме створенню наукової бази для аналізу сучасної ситуації щодо суспільно-політичної активності громадян. Дійсно, робітники не тільки становили більшість у структурі українського суспільства в досліджуваний період (у 1970 р. їх кількість складала 11713 тис., а в 1980 р. - уже 14171 тис., або відповідно 24,7% та 28,2%), а й представляли вагомий відсоток у складі партійних і громадських організацій і обєднань, що зумовлювалося відповідною політикою партійних органів, у діяльності яких робітникам відводилась роль головної точки опори партії в матеріалізації політики - в економічному, політичному і соціальному аспектах життя країни. Участь робітників у суспільно-політичному житті виявлялась у різних формах і аспектах, що мали свою специфіку відповідно до функціональних засад громадських організацій та обєднань.Адже дослідникам в умовах жорстокого рецензування, заборони гласності, свободи викладу міркувань, що розходилися з офіційною ідеологією, неможливо було давати обєктивні оцінки результативності суспільно-політичної ролі робітників. У ній не тільки подається значний фактичний матеріал про участь робітників у суспільно-політичному житті, але й розкриваються причини негативних явищ радянського суспільства, що гальмували реалізацію потенційних можливостей робітників у політичній, громадській та виробничій діяльності. Значну кількість праць дослідників присвячено окремим напрямкам участі робітників у суспільно-політичному житті. Це було характерним для умов тоталітарної системи, всевладдя партії, коли вчені не мали можливостей критично оцінювати реальний стан участі робітників у діяльності партійних організацій, результативність цієї роботи. У 60-70-ті роки зявляються дисертаційні дослідження, предметом уваги яких, тією чи іншою мірою, була суспільно-політична діяльність робітників; розглядались тенденції соціальних змін у складі робітничого класу, форми й напрямки політичної, громадської та виробничої діяльності робітників.