Участь іноземців у структурах ОУН на теренах Карпатського краю у другій половині 1940-х рр. Етнонаціональна політика Радянського Союзу щодо народів Сходу Європи, її сприяння залученню до українського визвольного руху представників різних національностей.
Аннотация к работе
Участь іноземців у визвольному русі на теренах Карпатського краю ОУН (друга половина 1940-х рр.)Показана вдало продумана концепція побудови спільного фронту поневолених народів Сходу Європи та Азії, яка сприяла залученню до українського визвольного руху представників різних національностей: євреїв, росіян, караїмів, румунів, сербів, угорців, узбеків, бельгійців, італійців та ін. Проблема стосунків українського визвольного руху із представниками інших національностей впродовж десятків років зберігає свою актуальність. У контексті вивчення офіційної етнонаціональної політики націоналістів у ставленні до представників інших національностей має значення упорядкований В. Етнонаціональна політика базувалася на принципі толерантного ставлення до представників усіх національностей; їх вважали союзниками, а тому стосунки з ними намагалися будувати на тих самих засадах, що й між українцями, ставити перед ними такі ж завдання, як і перед власним народом, сприяти формуванню активу політичних організацій. Федорівський писав, що 23 серпня 1945 р. рейдуюча група УПА ввійшла до Словаччини, з-поміж учасників був санітар сотні “Булава”, німець за національністю на псевдо “Милий” (інженер-механік) та солдат-кулеметник за національністю угорець.