Участь молочної залози в обміні речовин при гострому отруєнні лактуючих корів нітратами (за даними ангіостомії) - Автореферат

бесплатно 0
4.5 206
Вивчення порушення обміну речовин між кров’ю і молочною залозою в організмі великої рогатої худоби за умови експериментального нітратного токсикозу у лактуючих корів, методо ангіостомії аорти та підшкірної черевної вени аналіз артеріо-венозної різниці.


Аннотация к работе
УЧАСТЬ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ В ОБМІНІ РЕЧОВИН ПРИ ГОСТРОМУ ОТРУЄННІ ЛАКТУЮЧИХ КОРІВ НІТРАТАМИкандидат ветеринарних наук, доцент Тарасевич Вадим Леонідович, Білоцерківський державний аграрний університет, завідувач кафедри нормальної і патологічної фізіології. Вони проявляються зміною складу крові, яка протікає через неї, а також складу молока (збільшення в ньому вмісту нітратів і нітритів, сухого залишку, сечовини, лужної фосфатази, ЛЖК, КУО та зменшення глюкози). молочний залоза аорта кров За даними щодо різниці між вмістом (А-ПЧВ) за цих умов, молочна залоза видаляє із крові нітрати, нітрити, загальний білок, сечовину, альбуміни, гамма-глобуліни, кисень, карбонати, ЛЖК, SH-групи, глюкозу, сукцинатдегідрогеназу та виділяє в кров альфа-глобуліни, бета-глобуліни, трансферин, церулоплазмін, метгемоглобін, вуглекислий газ, АСТ, АЛТ, лужну фосфатазу, вільні радикали, піровиноградну кислоту, тригліцериди. изучить в крови аорты (А), каудальной надчревной поверхтносной (молочной) вены (КНПВ) и молоке в исходном состоянии лактирующих коров и через четыре часа после введения им солей нитратов уровень последних, а также ряда показателей белково-азотного, углеводного и жирового обмена, величину РН газового состава крови и свободнорадикального окисления. Установлено, что в физиологических условиях молочная железа извлекает из оттекающей крови глюкозу, ЛЖК, нитриты, пировиноградную кислоту, мочевину, триглицериды, щелочную фосфатазу, свободные радикалы, кислород, углекислый газ, карбонаты, альбумины, гамма-глобулины, трансферрин и оставляют в крови нитраты, общий белок, альфа-глобулины, бета-глобулины, церулоплазмин, метгемоглобин, АСТ, АЛТ, SH-груп.Метою роботи було зясувати особливості обміну речовин між кровю і молочною залозою у лактуючих корів за умов навантаження їх організму надлишком нітратів з тим, щоб виявити рівень функціональних порушень та оцінити участь названого органу в розвитку захисно-компенсаторних реакцій, які проявляються в метаболічних і функціональних змінах. визначити рівень нітратів і нітритів та ключових показників білково-азотного, вуглеводного і ліпідного обміну, величини РН, газового складу крові та вільнорадикального окислення в крові аорти (А), крові підшкірної черевної вени (ПЧВ) та молоці (М) у вихідному стані і через чотири години після введення лактуючим коровам солей нітратів; аналізуючи динаміку показників крові за артеріовенозною (А-В) різницею та їх рівень у молоці, охарактеризувати порушення обміну речовин у молочній залозі за умов гострого експериментального отруєння лактуючих корів нітратами, а також особливості участі названого органу в розвитку адаптаційно-компенсаторних реакцій на дію цих токсинів. Стан обміну речовин і участь в ньому молочної залози визначали за різницею показників артеріальної крові, притікаючої до молочної залози (А) та відтікаючої від неї (ПЧВ), а також у молоці. Рівень нітратів і нітритів в одержаних пробах крові визначали за методом А.В.Вільнера (1974) у модифікації кафедри фармакології та патологічної фізіології Української сільськогосподарської академії (Хмельницький Г.О. та ін., 1991); кількість лейкоцитів та еритроцитів - за допомогою апарата “Пікоскель” (Угорщина) відповідно до інструкції; вміст гемоглобіну - гемоглобін-ціанідним методом; вміст сечовини - за допомогою тест-набору реактивів АО “Реагент” (Дніпропетровськ) за інструкцією доданою до нього; вміст глюкози - реакцією з орто-тулоїдиновим реактивом, за допомогою тест-набору АО “Реагент” (Дніпропетровськ) згідно інструкції; сухий залишок крові визначали висушуванням точної наважки крові при температурі 1050 С в присутності хлористого кальцію до постійної ваги; величину РН і газовий склад крові досліджували за допомогою апарата ОР-215 (Угорщина) відповідно до інструкції; загальний білок - рефрактометрично, за допомогою приладу “УРЛ”; фракції білку визначали нефелометричним методом (цитовано за Чумаченко В.Ю.,1991); рівень піровиноградної кислоти - модифікованим методом Умбрайта; активність сукцинатдегідрогенази - за відновленням заліза; аланінамінотрансферази (АЛТ) і аспартатамінотрансферази (АСТ) - за допомогою колориметричного динітрофенілгідразинового методу (за Райтманом та Френкелем, 1957); Кількість відновленого глутатіону визначали в безгемоглобіновому фільтраті крові з використанням реактиву Елмана; вміст тригліцеридів - з використанням реактивів фірми “Лахема” згідно з доданою інструкцією; активність лужної фосфатази - за допомогою тест-набору АО “Реагент” (Дніпропетровськ) відповідно до інструкції; вміст трансферину, церулоплазміну, метгемоглобіну, вільних радикалів - за допомогою запису сигналу електронно-парамагнітного резонансу (ЕПР) радіоспектрометра “Varian E - 109” (США); вміст летких жирних кислот - за допомогою апарата Маркгама .
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?