Суть процесу перетворення азоту мікроорганізмами. Характеристика бульбочкових бактерій та вільноживучих азот-фіксаторів. Опис процесів амоніфікації, нітрифікації, денітрифікації. Особливості використання бактеріальних препаратів в сільському господарстві.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки України Чернігівський державний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка Хіміко-біологічний факультет Кафедра загальної біології КУРСОВА РОБОТА Участь мікроорганізмів у кругообігу N2 Виконала: студент ІV курсу Несторенко В.С. Науковий керівник: к. б. н, доц. кафедри загальної біології Смикун Н.В. Чернігів - 2007 ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. Групи бактерій, які приймають участь у кругообігу азоту 2.1 Бульбочкові бактерії 2.2 Вільноживучі азот фіксатори РОЗДІЛ 3. Використання бактеріальних препаратів в сільському господарстві ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВСТУП Молекула азоту є однією із найінертніших. Д.Резерфорд, який вперше (1772) виділив азот з повітря, назвав його нежиттєвим тому, що він не підтримує ні дихання, ні горіння. Ці рослини можуть використовувати для свого живлення переважно мінеральні сполуки цього елемента, які знаходяться у ґрунті. Процес звязування атмосферного азоту посідає важливе місце в системі великого кругообігу речовин і біологічної рівноваги на Землі. Численні дослідження показали, що бульбочкові бактерії відрізняються між собою, а тому рід Rhizobium треба розглядати як групу споріднених мікроорганізмів. Вибіркова здатність цих бактерій відносно рослин дістала назву специфічності. За Л.М.Доросинським, рід Rhizobium поділяють на такі групи: R. leguminosarum - бактерії гороху, вики, кормових бобів, чини; R. phaseoli - квасолі; R. japonicum - сої; R. vigna - вігни, арахісу, машу; R. сісеr - нугу; R. lupini - люпину, серадели; R. trifolii - еспарцету; R. lotus - лядвенцю; R. robinii - акації. В 1893 р. С. М. Виноградський вперше виділив і вивчив вільноживучий азотфіксатор - анаеробну спороносну бактерію веретеноподібної форми, яку було названо на честь Л. Пастера - Clostridium pasteurianum. Перші досліди з вивчення ферментного комплексу, який забезпечує процес фіксації N2, було проведено ще в 1934 p., коли відомий російський біохімік О.М.Бах (із співробітниками) зробив спробу одержати безклітинний препарат, який містить ферментний комплекс, що звязує молекулярний азот.