Проблема формування та діяльності коаліції східноєвропейських державних утворень проти Великого князівства Литовського наприкінці XV – початку XVI ст. Роль і значення українських земель Литви у геополітичній ситуації східноєвропейського регіону.
Аннотация к работе
Участь Кримського ханства в антиягеллонській коаліції на теренах Східної Європи (кінець XV - початок XVI ст.) східноєвропейський геополітичний антиягеллонський коаліціяЧеркас у контексті утвердження на чолі Кримського ханства Мухамед-Гірея у 1415 р. вказував на виникнення політичної осі Стамбул (Ахмат-Гірей і незадоволена новим ханом кримська знать) - Москва, яка була спрямована як проти ВКЛ і Польщі, так і проти Мухамед-Гірея4. Метою цього посольства, згідно літопису, було повідомити Менглі-Гірея про бажання «брататися», тобто вважатися рівними за статусом, і звільнення Московського князівства від виплати данини, але позитивної відповіді з Кіркору Іван ІІІ тоді не отримав9. Зважаючи на достатньо високий статус Мангупського князя Ісаака, московський князь через посла, впливового боярина Олексія Івановича Старкова, відправленого у березні 1475 р. з Москви до Криму, запропонував видати дочку Ісаака за свого сина11. Крім того, перехід раніше незалежного Кримського ханства під контроль (хоч і формальний) Османської імперії ще більше ускладнив зовнішньополітичну ситуацію, адже експедиції турецьких військ після 1475 р. супроводжувалися синхронними набігами кримських татар Менглі-Гірея, якого султан хоч і не змушував, але «заохочував» до походів на Молдавію. Ще одним стимулом більш тісної взаємодії з Кримом було бажання Івана ІІІ встановити дипломатичні відносини із Стамбулом, а оскільки Менглі-Гірей був у пошані при дворі султана Баязида, то мав більш ніж вагомий статус для московської політики.