"Галицко-русское благотворительное общество" як складова в реалізації Російською імперією впродовж 1900–1916 років галицького вектору зовнішньої політики. Загальна характеристика діяльності галицьких інтелігентів та їх місце і роль в даних процесах.
Аннотация к работе
Участь галицької інтелігенції в діяльності «Галицко-русского благотворительного общества»Разом з тим, вважаємо за необхідне, виділити у цих взаєминах період саме початку ХХ ст., серед якого виокремлюємо участь галицької інтелігенції в діяльності «Галицко-русского благотворительного общества». Зрозуміло, що першими галичанами, котрі увійшли до складу товариства, були ті, котрі, в силу певних обставин, перебували в Санкт-Петербурзі як «політичні» емігранти. Марков, який констатував, що в Росії про «галицких русских», які ще в часи Володимира Великого входили до Руської держави, знають менше ніж про німців, французів і англійців, і побажав, щоб живим словом та засобами друку виправити цю ситуацію [4, с. Більше того, під впливом цих подій було затверджено новий Статут «Галицко - русского общества», який передбачав розгортання його діяльності для ще більшого «культурного єднання «русских» галичан з російським народом» [22, с. Відповідно до цього нова мета мала втілюватися через виховання і освіту галичан, як в Росії, так і на їх батьківщині, розповсюдженні серед них книг; допомогу відповідним закладам та літературним починанням; підтримку і розвиток наукових і літературних відносин з вченими і літературними товариствами в Прикарпатській Русі в виданні наукових і літературних творів; допомогу приїжджим до Росії галичанам; ознайомлення російського суспільства з Прикарпатською Руссю через збори, бесіди, публічні читання; та сприяння книжково-торговим взаєминам [22, с.