Становлення сучасної української архівістики як системи, базованої на наукових засадах. Дослідження життєвого та творчого шляху Д.І. Багалія. Структура Головарху: канцелярія, архівознавство, обліково-контрольний, експертний, історико-революційний відділи.
Аннотация к работе
Багалія у розбудові архівної справи в УСРРВивчення діяльності особистостей в архівістиці (О.Грушевський, І.Каманін, В.Модзалевський, Д.Багалій, В.Базилевич, В.Веретенников, О.Водолажченко, О.Гермайзе, В.Дубровський, С.Маслов, В.Міяковський та ін.) має не лише науково пізнавальне, а і практичне значення. Широке визнання здобув Д.І.Багалій, очолюючи провідні культурно-просвітницькі установи міста Харкова, будучи ректором Харківського університету, харківським міським головою, одним із засновників Української Академії наук, організатором наукової, архівної, освітньої справи в радянській Україні в 1920-х рр. Ще одним з численних прикладів визнання авторитету Багалія-архівіста може послужити Відношення ради Російського військово-історичного товариства від 6 грудня 1907 р. з проханням повідомити про документи до історії Полтавської битви, які зберігаються в архіві: "Милостивый Государь Дмитрий Иванович. Найширші завдання Дмитро Іванович ставив перед відділом архівознавства: "наукове розроблення архівних матеріалів", організація підготовки архівістів, розроблення наукових засад архівного законодавства, принципів організації архівів, складання статутів та інструкцій для архівів, встановлення автентичності чи підроблення архівних документів. Програма курсів була орієнтованою на практичні потреби і включала архівознавство, історію України у звязку з джерелами, архіви УСРР і українські архівні матеріали в архівах СРСР і зарубіжних, архівне законодавство в Росії та за кордоном.