З"ясування дії бомбезину на рівень жовчоутворення, секрецію фосфоліпідів, вільних жирних кислот та тригліцеридів у щурів. Участь бомбезинових рецепторів ІІ типу, холіно- й адренорецепторів у реалізації ефектів пептиду на холерез в умовах організму.
Аннотация к работе
Київський національний університет імені Тараса ШевченкаРобота виконана у НДІ фізіології імені академіка Петра Богача біологічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Науковий керівник: доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Нурищенко Наталія Євгенівна НДІ фізіології імені академіка Петра Богача біологічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, завідувач НДС "Біофізика" Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор Берегова Тетяна Володимирівна НДІ фізіології імені академіка Петра Богача біологічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, завідувач відділу фармако-фізіології доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Алексєєва Ірина Миколаївна Інститут фізіології ім. Захист відбудеться 16.12.2009 р. о _13-30__ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.38 при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 03117, Київ, пр.Глушкова, 2, корпус 12, біологічний факультет, ауд.2У ранніх роботах з дослідження регуляторної дії бомбезину на жовчоутворення наводяться дані про зміни інтенсивності холерезу, секреції бікарбонатів, жовчних кислот, фосфоліпідів та виділення холестеролу під його впливом, а пізніші дослідження присвячені вивченню механізмів дії пептиду на транспорт води та електролітів. В хронічних дослідах на собаках встановлено, що бомбезин посилює інтенсивність холесекреції, зменшує виділення холестеролу, проте не впливає на вихід жовчних кислот та фосфоліпідів (Kortz W.J. et al., 1986). Незважаючи на те, що в літературі зустрічаються поодинокі експериментальні роботи, присвячені дослідженню змін вмісту основних органічних компонентів в жовчі під впливом бомбезину, дотепер не зясовано характер дії пептиду на секрецію окремих жовчних кислот, вільних жирних кислот та тригліцеридів та екскрецію ефірів холестеролу, в умовах цілісного організму. Недостатня дослідженість участі бомбезину в регуляції секреторної функції печінки та відсутність даних про механізми реалізації його впливу на жовчоутворення були визначальними при формулюванні загальної мети і конкретних завдань наших досліджень. Дисертація виконана згідно з планом науково-дослідних робіт відділу загальної фізіології НДІ фізіології імені академіка Петра Богача біологічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка по темі: «Дослідити системні і молекулярні механізми регуляції моторної діяльності мязів, секреторних процесів у шлунково-кишковому тракті і лімбічні механізми регуляції функціонального стану організму людини і тварин» (№ д/р 0101U002164); та темі біологічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка: «Дослідити системні, клітинні і молекулярні механізми діяльності нервової системи, внутрішніх органів і рухового апарату організму людини і тварин в нормі і патології» (№ д/р 0106U005751).В дослідженнях використовувались препарати: пептиди бомбезинової родини - бомбезин, БН, (Sigma, USA); ендогенний агоніст ІІ типу бомбезинових рецепторів гастрин-рилізинг пептид, ГРП, (Sigma, USA); антагоністи - селективний антагоніст бомбезинових рецепторів ІІ типу D-Phe12-бомбезин, D-Phe12-БН, (Sigma, USA); антагоніст М-холінорецепторів атропін (Київ "Здоровя", Україна); комбінований антагоніст б-та в-адренорецепторів карведилол (Genom Biotech PVT Ltd., India). У першій серії дослідів двом окремим групам зрілих щурів (12 місяців) у ворітну вену вводили бомбезин у дозі 1 мкг /100 г маси тіла або гастрин-рилізинг пептид в дозі 2 мкг/100 г маси тіла, розчинені у фізіологічному розчині (із розрахунку обєму 0,1 мл на 100 г маси тіла тварини). В другій серії експериментів вивчали зміни рівня жовчоутворення і хімічного складу жовчі у зрілих щурів під впливом бомбезину та гастрин-рилізинг пептиду за умов блокади бомбезинових рецепторів ІІ типу селективним антагоністом D-Phe12-бомбезином, який вводили внутрішньопортально в дозі 10 мкг/100 г маси тіла тварини за 10 хвилин до застосування пептиду. Для цього двом окремим групам зрілих тварин внутрішньопортально вводили бомбезин у вищезазначеній дозі на фоні внутрішньочеревного введення атропіну у дозі 0,15 мг/100 г маси тіла тварини або внутрішньопортального введення блокатора б-та в-адренорецепторів карведилолу в дозі 0,1 мг/100 г маси тіла тварини за 10 хвилин до застосування пептиду. Четверта серія експериментів, присвячена зясуванню вікових особливостей дії бомбезину на холерез у щурів, обєднувала досліди із уведенням пептиду в дозі 1 мкг/100 г маси тіла тваринам ювенільного (статево не зрілого) віку (2-4 місяці, масою 130-175 г), зрілим (12 місяців, масою 220-270 г) та старим щурам віком 24 місяці і більше, масою 330-370 г (Фролькис В.В., 1982; Западнюк И.А.Під впливом бомбезину і споріднених з ним пептидів змінюється як обємна швидкість жовчоутворення, так і вміст в жовчі органічних компонентів.