Прийняття закона про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві. Тактика адвоката по захисту потерпілого в умовах застосування заходів безпеки до учасників судочинства (свідків, потерпілих, обвинувачених та підозрюваних).
Аннотация к работе
Участь адвоката-захисника у кримінальних справах в умовах застосування на досудовому слідстві до окремих учасників заходів безпекиПісля прийняття законів "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві" [5]* та "Про державний захист суддів та працівників правоохоронних органів" [6] в країні під час досудового слідства достатньо активно використовують заходи безпеки, які спрямовані на захист учасників кримінального судочинства від заборонених кримінальним законом форм посткримінального впливу та інших форм тиску з боку зацікавлених осіб з метою схилити їх до відмови від показань, які викривають винних, чи дачі неправдивих показань, або з мотивів помсти. Застосування під час розслідування кримінальних справ заходів безпеки стосовно окремих учасників кримінального судочинства на практиці призводить до створення кількох типових ситуацій, які характеризуються особливістю тактики захисту та вимагають застосування адвокатом окремих тактичних прийомів під час їх участі в таких процесах: (1) коли адвокат-захисник бере участь у справі, де заходи безпеки застосовуються стосовно свідків та потерпілих, які викривають його підзахисних у вчиненні злочину; (2) коли адвокат-захисник здійснює захист підзахисного, відносно якого застосовані заходи безпеки; (3) коли адвокат є представником потерпілого і (а) стосовно потерпілого застосовані заходи безпеки або (б) коли заходи безпеки застосовані відносно інших учасників кримінального судочинства. Зміна прізвища, зовнішності, анонімність за його статусом, зрозуміло, неможлива, але таке цілком можливе, якщо адвокат змінює статус і стає потерпілим або свідком і відповідно вже не виконує покладені на нього зобовязання щодо захисту або представництва інтересів потерпілого. Справа у тому, що застосування цього заходу безпеки є превентивним, тобто зацікавлені особи ще не знають про можливість дачі особою свідчень, які викривають винних, і не застосовують заходів, спрямованих на тиск і створення реальної загрози життю та здоровю таких осіб, але слідчий впевнений (враховуючи, наприклад, дані щодо особи обвинуваченого або його оточення), що у разі дачі свідчень особа може піддатися відповідному тиску. З боку слідства метою застосування цього заходу безпеки фактично може бути не тільки забезпечення безпеки у звязку із реальною загрозою життю та здоровю, а й наслідком "тактичних хитрощів", кінцевою метою яких є недопущення такої особи до суду: або за небажанням такої особи зявлятися до суду з різних мотивів, або побоюваннями з боку слідства, що така особа змінить в суді свої показання.