Характеристика проблеми класичного гуманізму, пошуку нового гуманізму. Характеристика розуміння прийдешнього гуманізму у працях К. Ясперса. Аналіз практичних порад щодо того, як потрібно жити людині в конкретних умовах, у яких вона перебуває й сьогодні.
Аннотация к работе
МАНДРИЩУК Лариса Анатоліївна - кандидат філософських наук, доцент кафедри теорії та історії культури Львівського Національного університету імені Івана Франка.The first of these three philosophers, who began to critic the classical humanism, was Sartre in his work "Existentialism is a Humanism” (1946), after him followed Heidegger with his "Letter on Humanism” (1947) and Jaspers with his lecture "About conditions and possibilities of a New Humanism” (1949). Події цих воєн - масові вбивства, насильство, переслідування, звинувачення у не скоєному, тортури, депортації, тощо - показали, що досягнутий рівень гуманності людини не є стабільний і він може сильно змінюватися в одну чи протилежну сторону під впливом умов, у які потрапляє людина. Незважаючи на те, що ці три філософи належать до однієї екзистенційної філософської традиції і що їх роботи про гуманізм були написані одна за одною, вони також, у певній мірі, були написані й як реакція одна на одну: Гайдеґґер критично відреагував на Сартрове бачення феномена гуманізму, а Ясперс дещо критично оцінив їх обох щодо цього питання . Основним мотивом для написання Ясперсом роботи про гуманізм була, все ж, кризова післявоєнна ситуація, у якій перебувало тоді суспільство, а не його колеги-філософи, які раніше за нього підняли питання про гуманізм, чим привернули ще більшу увагу до своїх ідей. Те, що людина відрізняється від будь-якого іншого сущого через свої здатності та можливості, виходить із свободи людини, якою, за Ясперсом, людина володіє завдяки трансценденції - Богу, який має різні прояви (Ягве, Отець, Будда, Аллах, тощо) і який створив людину.