Клініко-психопатологічна структура проявів тютюнопаління у осіб молодого віку. Характеристика ролі соціально-психологічних факторів. Особливості реагування лімбіко-неокортикальних структур мозку при гострій та хронічній інтоксикації тютюновим димом.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИЗахист відбудеться “03” лютого 2005 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.620.01 в Українському науково-дослідному інституті соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України за адресою: 04080, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України за адресою: 04080, м. Виявлено залежність особливостей формування потягу до паління від високого або низького рівня мотивації до позитивних емоцій, а також від високої або низької функціональної активності механізмів негативних емоційних реакцій. Отримані результати клінічних та експериментальних досліджень поліпшують розуміння етіопатогенезу тютюнопаління, його наслідків і сприяють розробці нових підходів до профілактики тютюнопаління та лікування тютюнової залежності у осіб молодого віку. В структуре нарушений психической деятельности у обследованных лиц с проявлениями табакокурения основное место занимали астенические расстройства, которые были выражены в большей степени, чем у некурящих, а у женщин (12,55±1,08 баллов у курящих школьниц, 11,75±0,57 баллов у некурящих школьниц, 12,47±0,61 баллов у курящих студенток и 11,93±0,24 у некурящих студенток) они были выражены сильнее, чем у мужчин (10,13±1,09 баллов у курящих школьников, 9,89±0,92 баллов у некурящих школьников, 10,83±0,54 баллов у курящих студентов (p<0,05) и 10,45±0,48 баллов у некурящих студентов).За даними літератури, в Україні 46,8% підлітків палять тютюн, у Росії розповсюдженість тютюнопаління складає серед підлітків 40%, серед юнаків - 80% (Ігнатов М.Ю, Маркова М.В, 2004). Розроблені модифіковані методики: „Спосіб діагностики типу патологічного потягу до тютюну” (рацпропозиція ХДМУ № 231 (11) від 05.06.2003р., співавтори В.Л.Гавенко, В.М.Сінайко), „Спосіб виявлення компонентів синдрому патологічного потягу до тютюну” (рацпропозиція ХДМУ № 235 (15) від 05.06.2003 р., співавтори В.Л.Гавенко, В.М.Сінайко), „Спосіб визначення клінічної форми тютюнової залежності” (рацпропозиція ХДМУ № 234 (14) від 05.06.2003 р., співавтори В.Л.Гавенко, В.М.Сінайко), „Спосіб визначення форми конституціонального реагування на тютюн при першій спробі паління” (рацпропозиція ХДМУ № 236 (16) від 05.06.2003 р., співавтори В.Л.Гавенко, В.М.Сінайко), що можуть бути застосовані при ранній діагностиці тютюнової залежності в осіб молодого віку. Як показали результати клініко-епідеміологічного дослідження, поширеність паління серед старшокласників та студентів досить висока, палять 22,2% школярів та 17,2% школярок, 39,5% студентів та 14,2% студенток. Випалювали до 5 цигарок на добу 22,2% студентів і 53,8% студенток, до 10 цигарок на добу - 40,7% студентів і 46,2% студенток, а більше 10 цигарок - 37,1% студентів, а серед студенток таких виявлено не було. Серед мотиваційних факторів початку паління ми виділили інтерес до нового (75,0±5,3% школярів і 90,1±4,5% школярок (p<0,05), а також 90,2±5,6% студентів і 92,1±4,0% студенток), наслідування дорослим, а також реакція групування з однолітками, бажання бути не гірше інших (25,0±5,3% старшокласників, 5,9±1,2% студентів і 2,6±0,4% студенток (p<0,05)).У структурі порушень психічної діяльності в студентів із проявами тютюнопаління основне місце займали астенічні розлади, загальна виразність яких у всіх обстежуваних групах була вища, ніж у їхніх однолітків, які не палять, і складала у школярів 45,25±2,19 і 39,64±1,60 балів відповідно (p<0,05), у школярок - 55,0±2,35 і 48,70±2,05 бали (p<0,05), у студентів - 39,93±1,05 і 36,70±1,02 балів (p<0,05) і у студенток - 44,89±1,88, і 39,10±0,82 балів (p<0,01). Ранній початок паління супроводжується швидшим формуванням тютюнової залежності, при цьому до числа факторів, що сприяють формуванню тютюнопаління необхідно віднести наявність осіб із найближчого оточення, які палять, нейтральне або позитивне відношення до паління інших, уживання спиртних напоїв, а також прагнення бути таким, як усі (14,3±5,4%), формування звички до паління (85,7±7,4% хлопчиків і 77,8±9,5% дівчаток). Порівняльний аналіз особистісних особливостей показав, що в чоловіків є тенденція до більш низького розташування профілю особистості у тих, які палять, у порівнянні із тими, хто не палить, що особливо яскраво проявляється у студентів. У старшокласників, які палять, початковий рівень точності розумової діяльності вище, ніж у тих, хто не палить, однак на фоні розумового навантаження у дівчат, які палять, точність виконання роботи знижується, а у хлопчиків залишається на попередньому рівні, тоді як у школярів, які не палять, точність роботи підвищується. У студентів, які палять, уже вихідний рівень точності розумової роботи виявився нижче, ніж у тих, хто не палить, при цьому розумове навантаження викликає лише незначне його підвищення, тоді як у тих, хто не палить, має місце загартовування і мобілізація адаптаційних резервів організму.