Туристсько-екскурсійна справа і краєзнавчий рух у Радянській Україні в період "українізації". Краєзнавчо-туристські товариства "Плай" і "Чорногора" на західноукраїнських землях. Відновлення і розвиток матеріально-технічної бази туризму в радянські часи.
Аннотация к работе
. Туристсько-екскурсійна справа і краєзнавчий рух у Радянській Україні в період "українізації" (1923-1933 pp.)Вони прагнули використати туризм і екскурсії як важіль ідеологічного впливу на населення з метою формування соціалістичної свідомості, переконання людей у перевагах соціалістичної системи.Екскурсійна робота визначалася однією з основних у мережі політичної освіти та виховання трудящих мас і посідала важливе місце в культурній розбудові країни. В екскурскомунах діяли: екскурсійно-виставкові кабінети, бібліотеки, лабораторії для дослідження матеріалів, зібраних під час екскурсій, монтажні майстерні для створення в них музейних експонатів, гуртожитки для туристів і екскурсантів. У ній зазначалося, що УМПЕТ має стати справді провідним центром екскурсійної роботи в Україні.УМПЕТ почав швидко розгортати свою діяльність, використовуючи весь господарський і методичний потенціал, що був накопичений ЕВМ відділом Наркомосу. З цього часу туризм в Україні став складовою частиною туризму в СРСР, втратив своє обличчя, підпорядкувався всім центральним організаціям і постановам. Товариство "Чорногора" співпрацювало з українським туристсько-краєзнавчим товариством "Плай", будувало туристські притулки та домівки, зокрема на полонині Плісце, біля гір Грофи, Довбушанки, Сивулі та на перевалах "Рижі" й "Столи", встановлювало дороговкази та маркувало синіми й жовтими кольорами маршрути з Осмолоди через Горгани до Татарова, утримувало штатних працівників (гірську сторожу, в обовязки якої входило приймання і розміщення мандрівників, догляд і ремонт притулків, та провідників, які були зобовязані проводити туристів по маршруту і відповідали за їхню безпеку).