Класифікація туристичних підприємств за ступенем зв"язку з рекреаційною діяльністю. Умови та фактори розвитку і територіальної організації галузі. Проблеми вивчення рекреаційної місткості території. Передумови і основні типи природокористування.
Аннотация к работе
Туристично-рекреаційна галузь господарства Вступ Існують оригінальні погляди на екологічний туризм як економічний процес, в якому рідкісні та естетично привабливі екосистеми продаються на міжнародному ринку для залучення в них відвідувачів; або як специфічний ринок для екологічно свідомих туристів, зацікавлених у спостереженні за природою. Є спроба визначити екологічний туризм як такий, що має технологічні й управлінські рішення, які дозволяють раціонально використовувати природні ресурси. Така ситуація є видом діяльності якого є задоволення науково-пізнавальних потреб населення, коли забезпечується сталий туризм, обовязково враховуються інтереси місцевого населення, а також і в тому випадку, коли під екотуризмом розуміють середовище, при використанні природних ресурсів якого необхідно забезпечити підтримку рівноваги в екологічній системі наслідком відносної «молодості» рекреаційної географії і туризмознавства та недосконалістю їх поняттєво-термінологічного апарату. Вони притаманні практично всім різновидам туризму, особливо коли подорож здійснюється у природному середовищі. Рекреаційна галузь: умови та фактори її розвитку і територіальної організації Задоволення рекреаційних потреб населення стало можливим лише завдяки створенню певної сфери прикладання праці. Вихідною передумовою для виділення галузі національної економіки є відокремлення в системі суспільного поділу праці специфічного виду трудової діяльності (вузьке розуміння галузі). Але навіть усвідомлені і вивчені потреби стають формуючим фактором тільки в залежності від можливостей суспільства (на думку експертів ООН, країна може успішно розвивати туризм лише в тому випадку, коли 80% необхідних матеріальних благ для туристів забезпечено національним виробництвом).