Особливості розвитку туризму та форм його організації на міжнародному та національному рівні. Місце Сінгапуру на світовому ринку туристичних послуг. Природні туристично-рекреаційні та історико-культурні ресурси. Динаміка і структура в’їзних потоків.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ВИПУСКНИКА ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНОГО РІВНЯ «СПЕЦІАЛІСТ» на тему: «ТУРИСТИЧНИЙ ФЕНОМЕН СІНГАПУРУ»Туризм є потужним фактором економічного та соціального розвитку будь-якої сучасної країни, він стимулює економічне зростання шляхом створення доданої вартості, зростання зайнятості, інвестицій та експортних надходжень, генеруючи цінні вигоди, у тому числі розширюючи інфраструктуру. Україна також намагається реалізувати переваги туризму як перспективного виду економічної діяльності. Для нашої країни є вкрай важливим врахування позитивного і негативного досвіду розвитку туризму в інших державах світу. Теоретичні й практичні аспекти розвитку туризму досліджувались такими відомими вітчизняними і зарубіжними вченими: А. Ю. Зокрема, варто проаналізувати причини високої конкурентоспроможності туристичного продукту Сінгапуру на світовому ринку туристичних послуг, дослідити сучасний стан та перспективи розвитку туристичної індустрії цієї невеличкої острівної країни, яка 2013 р. зареєструвала 15,6 млн. туристичних прибуттів.Туризм - соціальне, культурне та економічне явище, що повязане із переміщенням людей в місця, які знаходяться за межами їх постійного місця перебування, при чому метою, як правило, слугують розваги та відпочинок. в) виїзний туризм включає діяльність постійно проживаючого в країні, що розглядається, туриста за межами даної країни в рамках або виїзної туристичної поїздки, або внутрішньої туристичної поїздки [42]. Три вище зазначені види туризму можуть комбінуватися різноманітним шляхом, утворюючи інші види туризму: а) туризм в межах країни, який включає внутрішній та вїзний туризм, тобто діяльність постійно проживаючих та не проживаючих в певній країні відвідувачів, в межах даної країни в рамках внутрішніх або міжнародних туристичних поїздок; в) міжнародний туризм, який включає вїзний та виїзний туризм, тобто діяльність відвідувачів, постійно проживаючих в країні, що розглядається, за її межами в рамках внутрішніх та виїзних туристичних поїздок, та діяльність відвідувачів, які не проживають в країні, що розглядається, в межах даної країни під час виїзних туристичних поїздок [42]. Це співвідношення в останні роки має тенденцію до змін на користь масового туризму, причини чого наступні: зменшення числа послідовних днів відпустки і, в той же час, збільшення частоти відпусток; низька ціна авіаперевезень; збільшення кількості чартерних рейсів; підвищена зацікавленість туроператорів в масовому туризмі; пошук нових напрямків, які мають великі переваги; збільшення числа робочих місць у масовому туризмі; збільшення числа туристів, що подорожують на автобусах [10].Асоціацію у сфері туризму країнами АСЕАН було розпочато у 1976 році після створення Підкомітету з туризму (Sub-Committee on Tourism (SCOT)), контрольований Комітетом АСЕАН з торгівлі та туризму. Цей план відкриває унікальну можливість розпочати абсолютно нову еру розвитку туризму, що дозволить країнам АСЕАН повернути свою колишню провідну та лідируючу роль у промисловій сфері. Туризм в країнах АСЕАН, відповідно до стратегічного плану розвитку цієї галузі на 2011-2015 роки, має значний потенціал для того, щоб стати одним з найважливіших соціоекономічних драйверів зростання та розвитку регіону. Країни цього регіонального інтеграційного угрупування стали одними з перших здійснювати усвідомлені спільні кроки в галузі розвитку туризму (з кінця 1970-х років) і досягли в цьому напрямку високих результатів. З грудня 2012 туристам з країн, які не входять до асоціації АСЕАН, достатньо отримати візу однієї з цих держав, щоб мати можливість відвідати обидві.Алаєва, методологія - «сукупність істотних елементів теорії, конструктивних для самої науки; методологія, на відміну від теорії, не приносить нового знання; на відміну від концепції не служить основою для практики, але вона розвиває в науці елементи, без яких неможливий розвиток самої науки. Методику, в свою чергу, розглядають як вчення про особливості застосування окремого методу або системи методів або сукупність прийомів дослідження. У звязку з необхідністю підвищення рівня достовірності дослідження необхідно визначити етапи дослідження: по-перше, сформулювати ту чи іншу проблему туризму з використанням наукового пізнання реальності; по-друге, визначити відсоток невідомого у відомому з використанням термінів наукової дисципліни. Завданнями дослідження, що переслідують таку мету, можуть бути: конкретизація проблеми, вивчення повязаної з нею літератури та наукових досліджень; уточнення гіпотез дослідження; вибір методів діагностики процесів; розробка методики формуючого експерименту; розробка плану і програми експерименту, його проведення, обробка та аналіз результатів експерименту; формулювання теоретичних висновків і практичних рекомендацій. · 1 етап - підготовчий - має наступні основні складові: постановка проблеми дослідження; постановка цілей дослідження; визначення завдання дослідження; розробка плану дослідження; вибір методів дослідження.
План
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ
1.1 Особливості розвитку туризму та форм його організації на міжнародному та національному рівні
1.2 Роль туризму в зовнішній торгівлі послугами країн АСЕАН
1.3 Етапи та методи дослідження розвитку міжнародного туризму на національному рівні
РОЗДІЛ 2. МІСЦЕ СІНГАПУРУ НА СВІТОВОМУ РИНКУ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ. РЕСУРСНІ ЧИННИКИ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ
2.1 Туризм Сінгапуру у дзеркалі міждержавних порівнянь
2.2 Вплив туризму на національну економіку
2.3 Природні туристично-рекреаційні та історико-культурні ресурси
РОЗДІЛ 3. ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ В СІНГАПУРІ
3.1 Динаміка і структура вїзних туристичних потоків
3.2 Інфраструктурний чинник розвитку міжнародного туризму
3.3 Проблеми та перспективи розвитку туристичної індустрії Сінгапуру. Роль досвіду Сінгапуру в розвитку туризму для України