Вивчення позиції турецької армії як окремої сили, аналіз її потенціалу. Дослідження внеску збройних сил в розвиток Туреччини. Втручання генералітету в політичне життя країни. Підтримка Анкарою України в боротьбі за власний суверенітет і незалежність.
Аннотация к работе
ТУРЕЧЧИНА ЯК РЕГІОНАЛЬНА ПОТУГА: ФАКТОР ВНУТРІШНЬОПОЛІТИЧНОЇ ЗМІНИ РОЛІ ЗБРОЙНИХ СИЛЗа таких умов консолідуючим фактором у державі були збройні сили, які кілька разів задіяли силовий сценарій задля стабілізації ситуації. Саме на армію було покладене завдання формувати та підтримувати діяльність проурядових політичних сил, регулювати турецьку партійну систему [1, 52-53]. Відтепер вони мали безпосередній вплив на політику за допомогою Ради національної безпеки - дорадчого органу при уряді, який де-факто контролював цивільних політиків та слідкував за їхньою діяльністю [7, 411]. Втім, повного злиття військового керівництва та підприємців не відбулося: армія безпосередньо не брала участі в політиці та виступала стабілізатором політичної системи. Політичні партії не забороняли, парламент не розпускали, але до Конституції 1961 р. було внесено низку поправок, що обмежували демократичні свободи та посилювали вплив військових на політику.