Цивільно-правовий договір - Лекция

Цивільно-правовий договір.Договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків (ч. Свобода договору визнається однією з фундаментальних засідок правового регулювання договірних відносини у сфері приватного права і знаходить свій прояв у тому, що у договірній сфері особа має право вільно, на свій розсуд та з урахуванням своїх інтересів вирішувати наступні питання: По-перше, вона вільна у вирішенні питання про вступ у договірні відносини (укладення договору). У умовах ринкової економіки розвязання питання про тих, вступати чи ні у договірні відносини (укладати або не укладати договір) є, за загальним правилом, прерогативою кожної особи. По-друге, при позитивному вирішенні персоною питання щодо вступу в договірні відносини, враховуючи існування у сучасних умовах конкурентного середовища, вона вільна у виборі собі контрагента (іншої сторони у договорі). Сторони мають право укладати не тільки договори, передбачені ЦК та іншими актами цивільного законодавства (понайменовані договори), а й ті, які не передбачені ними, за умови відповідності їх загальним засадам цивільного законодавства (йдеться, наприклад, про договори про надання медичних, екскурсійних послуг тощо).В залежності від концентрації прав та обовязків у сторін договору, як зобовязання, договори поділяються на односторонні та двосторонні. Якщо кожна із сторін має як має і права, так і обовязки, договір є двостороннім. Якщо ж одна сторона має тільки право, а друга - лише обовязок, договір є одностороннім. Попередній договір - це договір, сторони якого зобовязуються протягом певного рядок (у певний термін) укласти основний договір у майбутньому на умовах, встановлених попереднім договором (ст. До вказаних слід віднести договір, укладений на підставі правового акту органу державної влади, органів місцевого самоврядування, обовязкового для сторін (сторони) договору.Істотними умовами договору є ті умови, без погодження яких договір взагалі не вважається укладеним. Істотні умови договору визначаються в законі, водночас ними можуть статі будь-які умови, на погодженні яких наполягає та чи інша сторона. Істотні умови договору відображають природу договору, відсутність будь-якої з них не дає змоги сторонам виконати обовязки, які в залежності на них за договором. Звичайні умови - це умови, які традиційно, за звичаєм включаються в договір. Положення про те, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, відображає тенденцію переходу від централізовано регульованих цін на товари (роботи, послуги) до цін "договірних", тобто встановлюваних за згодою сторін у договорі.Договір вважається укладеним за місце проживанням фізичної особи або по місцезнаходженням юридичної особи, що зробила пропозицію укласти договір, якщо інше не встановлене самим договором. Моментом укладення договору є момент отримання особою, що направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції іншою стороною. Якщо пропозиція укласти договір зроблена усно, без вказівки терміну для відповіді, договір вважається укладеним, якщо друга сторона негайно заявила оференту про ухвалення оферти. Якщо особа, що отримала пропозицію укласти договір, в межах терміну для відповіді вчинила дії відповідно до вказаних в пропозиції умов договори (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей і тому подібне), що свідчать про його бажання укласти договір, ця дія є ухваленням пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлене законом.

План

1. Поняття цивільно-правових договорів. Свобода договору

2. Види цивільно-правових договорів

3. Зміст договору

4. Порядок укладення, зміни та розірвання договору

1. Поняття цивільно-правових договорів. Свобода договору