Особливості розробки питань правового регулювання договірних зобов’язань з передачі фізичним особам майна у спільну власність. Загальна характеристика цивільно-правового договору. Аналіз передумов для переходу права власності від однієї особи до іншої.
Аннотация к работе
Цивільно-правовий договір як підстава виникнення права спільної власності фізичних осіб зобовязання цивільний договір власність6 ЦК України положення, відповідно до якого цивільно-правовий договір є найважливішим і найпоширенішим видом правочинів, який виражає в єдиному волевиявленні загальну волю субєктів договору, спрямовану на досягнення певних цивільно-правових наслідків, посилило інтерес до наукового аналізу та осмислення договору в цілому і як підстави виникнення права спільної власності фізичних осіб. Тому актуальними є вивчення нових доктринальних позицій договору як юридичного факту, що лежить в основі набуття права спільної власності, та комплексне наукове дослідження цивільно-правових договорів, правовим результатом укладання яких є набуття права спільної власності. Підґрунтям для подальшого дослідження проблем щодо цивільно-правового договору, спільної власності фізичних осіб стали праці як українських, так і зарубіжних вчених-юристів дореволюційного, радянського і сучасного періодів: М.М.Агаркова, М.І.Брагінського, О.А.Беляневич, В.І.Борисової, С.М.Братуся, С.М.Бервено, В.А.Васильєвої, В.В.Вітрянського, В.П.Грибанова, О.В.Дзери, І.О.Дзери, А.С.Довгерта, І.В.Жилінкової, О.С.Іоффе, А.Г.Калпіна, В.М.Коссака, О.О.Красавчикова, Н.С.Кузнєцової, В.В.Луця, А.В.Луць, Р.А.Майданика, В.К.Мамутова, Є.О.Мічуріна, Д.І.Мейєра, І.Б.Новицького, В.А.Ойгензіхта, І.А.Покровського, Н.М.Процьків, О.А.Пушкіна, Б.І.Пугінського, О.А.Підопригори, О.О.Підопригори, З.В.Ромовської, Н.О.Саніахметової, М.М.Сібільова, І.В.Спасибо-Фатєєвої, Є.О.Суханова, Є.О.Харитонова, Н.С.Хатнюк, Б.Л.Хаскельберга, Я.М.Шевченко, Р.Б.Шишки, В.С.Щербини, О.С.Яворської та інших вчених. На основі аналізу істотних ознак права спільної власності, які відрізняють її від інших форм власності, удосконалено поняття права спільної власності: право спільної власності - це таке право власності, яке належить двом або більше особам одночасно (множинність субєктів) на один і той самий обєкт (єдність обєкта). Розділ перший «Поняття та способи (підстави) виникнення права спільної власності фізичних осіб» присвячений дослідженню питань права спільної власності (поняття та її види), дається загальна характеристика підстав виникнення права спільної власності фізичних осіб.«Момент виникнення права спільної власності фізичних осіб за цивільно-правовим договором» аргументується теоретична і практична важливість визначення конкретного моменту виникнення у набувачів права спільної власності на майно за договором. Аналізуючи загальне правило про момент виникнення права власності у набувача майна за договором, автор підкреслює, що сама передача є вчиненням сторонами дій щодо здійснення права набувача і виконання обовязку відчужувачем, які складають зміст зобовязання, що виникло із договору про відчуження майна. 363 ЦК України частка у праві спільної часткової власності переходить до набувача з моменту укладення договору, якщо інше не встановлено домовленістю сторін. Частка у праві спільної часткової власності за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, переходить до набувача відповідно до ст. Таким чином, чинне цивільне законодавство України повязує момент виникнення права спільної власності у набувача майна за договором з фактом його нотаріального посвідчення чи державної реєстрації, якщо договір підлягає нотаріальному посвідченню чи державній реєстрації.У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у комплексному дослідженні відносин набуття фізичними особами права спільної власності за договорами. Отримані результати у своїй сукупності розглядаються як нові науково обґрунтовані положення та висновки щодо місця цивільно-правового договору серед підстав виникнення у фізичних осіб права спільної власності на майно. 332 ЦК України частиною 6 такого змісту: «У випадках, коли особа здійснила переробку частково зі свого, а частково з чужого матеріалу, вона набуває право власності на новостворену річ лише тоді, коли вартість переробки і наданого нею матеріалу істотно перевищує вартість чужого матеріалу. розпорядження майном, що є обєктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.