Аналіз права на захист як структурного елемента суб"єктивного цивільного права. Визначення структурних елементів правомочностей правоволодільця. Реалізація наданої державою можливості захисту після порушення її права в межах охоронного правовідношення.
Аннотация к работе
ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ ПРАВОВОЇ ПРИРОДИ ПРАВА НА ЗАХИСТПодчеркнуто, что право на собственные действия, право требования и право на защиту составляют «триаду» правомочий правообладателя. Protection of civil rights is one of the most important categories of the theory of civil law, its study involves finding out the content and correlation of a number of interrelated concepts, the scope of which, first of all, belongs the right to protection. It has been found out that the science of civil law has three approaches to the definition of the legal nature of the right to protection: first, the right to protection is the competence of subjective civil law, which is part of the “triad” of person’s competences granted by this right; secondly, the right to protection is an independent civil right, the basis of which is a certain legal fact; thirdly, the right to protection is the right without duties. Study of the structure of subjective right as a set of competences of a person allowed to conclude that the right to protection is a kind of continuation of the original and mandatory element of any subjective right - the right to demand. П’янова виділяє такі характерні ознаки права на захист, яке називає секундарним правом: а) праву на захист властиві свої дії управомоченої особи - обрати спосіб захисту, звернутися до відповідного органу, обмежитися власними діями; б) вимоги, яких набуває особа в разі порушення прав, реалізуються шляхом її звернення до органів держави та втілюються в категорію позову; в) захист у разі порушення посадовими особами держави та суддями реалізації особою свого права на захист виходить за межі цивільно-правових відносин [6, с.