Особливості правового регулювання відносин щодо передання майна у тимчасове користування. Поняття та класифікація строків у законодавстві України. Наслідки порушення договору оренди. Відповідальність наймача та орендодавця. Порядок відшкодування збитків.
Аннотация к работе
НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ПРИВАТНОГО ПРАВА І ПІДПРИЄМНИЦТВА НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ПРАВОВИХ НАУК УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукРобота виконана у відділі проблем приватного права Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва Національної академії правових наук України. Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор, академік Національної академії правових наук України, Заслужений діяч науки і техніки України Луць Володимир Васильович, Академія муніципального управління, завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін Захист відбудеться «____» «28» квітня 2011 р. о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.500.01 у Науково-дослідному інституті приватного права і підприємництва Національної академії правових наук України за адресою: 01042, м. З дисертацією можна ознайомитись у Науково-дослідному інституті приватного права і підприємництва Національної академії правових наук України за адресою: 01042, м.Строки (терміни) закріплюються нормами цивільного законодавства з метою врегулювання темпоральних показників цивільних правовідносин. Строки пронизують всі інститути цивільного права, в тому числі договори про передання майна у тимчасове користування, які опосередковують відносини з тимчасового володіння та користування майном. Крім того, чинне законодавство України не достатньо повно регламентує строки (терміни) у договорах про передання майна у тимчасове користування та порядок їх обчислення. Мета дисертаційного дослідження полягає у зясуванні особливостей цивільно-правового регулювання строків у договорах про передання майна у тимчасове користування, а також виробленні пропозицій та наукових рекомендацій стосовно вдосконалення цивільного законодавства у даній сфері відносин. Предмет дослідження складають норми цивільного законодавства України та іноземних держав, що закріплюють строки у договорах про передання майна у тимчасове користування (крім найму (оренди) житла, виходячи із своєрідності таких відносин), практика їх застосування, а також відповідні положення цивілістики щодо строків у вказаних договорах.«Загальна характеристика строків (термінів) у договорах про передання майна у тимчасове користування» складається з двох підрозділів, в яких досліджуються поняття та види договорів про передання майна у тимчасове користування, висвітлюється сутність і проводиться класифікація цивільно-правових строків у даному типі договорів, визначаються особливості їх правового регулювання. В дисертації визначені наступні характерні ознаки договору найму (оренди): 1) наймач (орендар) отримує майно лише у володіння і користування або тільки у користування; До договорів, що визнаються чинним законодавством України окремими видами найму (оренди) відносяться договори: прокату, найму (оренди) земельної ділянки, найму будівлі або іншої капітальної споруди, найму (оренди) транспортного засобу, лізингу, оренди державного та комунального майна. «Сутність та класифікація цивільно-правових строків (термінів) у договорах про передання майна у тимчасове користування» визначаються сутність, класифікація та призначення цивільно-правових строків у договорах про передання майна у тимчасове користування. Обґрунтовується, що строк по відношенню до терміну, є більш загальною часовою категорією, оскільки він, як певний відрізок часу, зі спливом якого наступають юридичні наслідки, визначає період, протягом якого субєкт цивільних правовідносин може реалізувати та захистити свої права. законодавство оренда майно наймачУ дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми, що полягає в зясуванні особливостей регулювання строків у договорах про передання майна у тимчасове користування за цивільним законодавством України. Поняття договорів про передання майна у тимчасове користування є родовим щодо окремих видів найму (оренди), суть яких полягає у тому, що одна особа (наймодавець) передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування на певний строк за плату або безоплатно, якщо йдеться про договір позички. Виділення в ЦК України окремих видів договорів про передання майна у тимчасове користування проводиться за відсутності будь-якого єдиного класифікаційного критерію. Категорія строків та термінів у цивільному праві використовується для забезпечення визначеності та стабільності цивільних правовідносин, а також з метою закріплення моментів виникнення, зміни та припинення субєктивних прав та обовязків в загальному спливі часу. Обґрунтовано, що гарантійні строки у договорах про передання майна у тимчасове користування встановлюються для забезпечення прав наймачів від прихованих недоліків речі, що передається у найм, які не можуть бути виявлені при звичайному прийманні речі, але можуть бути виявлені в процесі її використання.