Класифікація договорів гри та парі, поняття договору азартної гри як заснованого на ризику, за яким організатор надає послугу з проведення гри, парі або розіграшу, та безпосередньої участі в ній гравців за правилами, встановленими організатором.
Аннотация к работе
Національна академія наук України Спеціальність: 12.00.03 - цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне правоЗахист відбудеться "24" травня 2006 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.236.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук при Інституті держави і права імені В.М. Дисертація містить комплексний аналіз теоретичних і практичних питань, повязаних із регулюванням договорів гри та парі у цивільному праві України. У роботі досліджено поняття договорів гри та парі, висвітлено проблеми співвідношення цих договірних зобовязань з іншими схожими правовими конструкціями у цивільному праві. Проведено класифікацію договорів гри та парі, запропоновано поняття договору азартної гри як заснованого на ризику договору, за яким одна сторона - організатор гри, надає послугу з організації гри та парі і безпосередньої участі в ній організатора або участі гравців за правилами, встановленими організатором. Проведено классификацию договоров игры и пари, выявлено место договора игры как общеродовой сделки в системе однородной договорной группы по оказанию услуг в связи с организацией и проведением игр и пари, что обусловлено присущими им спецификой предмета договора, характера встречного предоставления и статуса исполнителя (услугодателя).Негативне ставлення радянської держави до гри та парі стало причиною відсутності наукових цивілістичних досліджень договорів гри та парі. Розвиток підприємницьких відносин в Україні обумовив визнання відносин з організації і проведення гри та парі одним із видів ліцензованої підприємницької діяльності, ефективно здійснювати який неможливо за відсутності сформульованих наукою цивільного права положень про гру та парі. Ефективному правовому регулюванню зобовязань з гри та парі перешкоджає майже повна відсутність актів цивільного законодавства, що регулює відносини, повязані з організацією та проведенням ігор та парі. Для досягнення цієї мети у дисертаційному дослідженні були поставлені такі задачі: визначити теоретичне поняття договорів гри та парі; сформулювати законодавчі засади цивільно-правового регулювання цих договорів; встановити та обґрунтувати правову природу і місце договорів гри та парі в системі зобовязального права України; провести відмежування цих договорів від суміжних правових конструкцій і дати класифікацію цих правочинів; провести характеристику окремих видів договорів ігрового ризику; дослідити систему нормативних актів і сформулювати пропозиції, спрямовані на усунення суперечностей, які мають місце щодо договорів гри та парі. Вперше встановлено обовязкові ознаки зобовязань з гри та парі, до яких відносяться: 1) особливий ризик, який виникає з гри (алеаторний обовязковий ризик); 2) формування призового фонду гри за участі її учасників шляхом обєднання внесків гравців, коштів організатора гри, третіх осіб (спонсорів тощо) для їх наступного нерівномірного розподілу; 3) учасниками або стороною договорів гри та парі є її організатор, якщо інше не передбачено правилами гри або законом; 4) спрямованість узгодженої волі учасників гри поставити себе в залежність від випадку з метою отримання задоволення від процесу гри та майнової вигоди від виграшу.Підрозділ 1.1 "Приватноправове регулювання договорів гри та парі за законодавством Стародавнього Риму" містить аналіз зобовязань з гри та парі в приватному праві Стародавнього Риму. У договорі гри виграш або програш обумовлювався або результатом діяльності, яка здійснена сторонами для проведення часу спільно (гра у вузькому розумінні), або існуванням чи неіснуванням, настанням або ненастанням будь-якого іншого факту, який застосовувався сторонами виключно для вирішення питання про виграш або програш (гра в широкому розумінні). "Поняття і правова природа зобовязань з гри та парі" складається з двох підрозділів, в яких розглядаються питання правового регулювання зобовязань з гри та парі, підстав їх виникнення і місце в зобовязальному праві. Зобовязанням з гри та парі притаманні такі чотири обовязкові ознаки: 1) наявність особливого ризику, який виникає з гри (алеаторний обовязковий ризик); 2) формування призового фонду гри за участі її учасників (шляхом обєднання внесків гравців, коштів організатора гри, спонсорів) для їх наступного нерівномірного розподілу; 3) учасником або стороною договорів гри та парі є її організатор, якщо це не суперечить правилам гри або закону; 4) спрямованість взаємної волі сторін зобовязання з гри та парі випробувати долю або поставити себе в залежність від непередбачуваної поведінки третьої сторони без будь-якої корисної господарської (економічної) мети, яка полягає в отриманні задоволення від процесу гри та прибутку, якщо раптом особисті пропозиції підтвердяться.