Дослідження основних способів захисту права власності дитини на житло у цивільному праві України. Право батьків на захист законних прав та інтересів дитини. Аналіз доцільності закріплення самостійної дефініції "захист прав дитини" на законодавчому рівні.
Аннотация к работе
Цивільно-правові способи захисту права власності дитини на житло154 Сімейного кодексу України [5] таким чином: батьки мають право на самозахист своєї дитини, повнолітніх дочки та сина; батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини, а також непрацездатних сина, дочки як їх законні представники без спеціальних на те повноважень; батьки мають право звернутися за захистом прав та інтересів дітей і тоді, коли відповідно до закону вони самі мають право звернутися за таким захистом [5]. З цього випливає, що: по-перше, батьки мають право на захист дитини; по-друге, батьки мають право захищати права та інтереси дитини шляхом звернення до суду, державних органів та організацій; по-третє, батьки можуть здійснювати дії з самозахисту дитини та її прав, інтересів; по-четверте, право батьків на захист дитини, її прав, інтересів не припиняється і тоді, коли дитина самостійно звернулася за захистом свого права. Отже, можна відокремлювати дві правові категорії у сфері захисту прав дитини: право батьків на захист дитини і право батьків на захист законних прав та інтересів дитини. Права батьків (опікунів, усиновлювачів) на захист прав та законних інтересів дитини виникає з моменту порушення, невизнання або оспорювання права, зокрема права власності на житло, та припиняється з моменту відновлення, визнання права. 17 закону України «Про охорону дитинства» [7] батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування, наданого відповідно до закону, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та / або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов’язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов’язання.