Дисертація являє собою спробу застосування цивілізаційного підходу до соціально-філософського аналізу проблем розвитку особистості в сучасну епоху. В роботі досліджуються особливості функціонування соціального механізму духовного розвитку особистості.
Аннотация к работе
ІНСТИТУТ ФІЛОСОФІЇ ІМЕНІ Г.С.СКОВОРОДИАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук Сковороди НАН Академії наук України, відділ соціальної філософії Науковий керівник: доктор політичних наук, старший науковий співробітник Адміністрації Президента України, вчений секретар кандидат філософських наук Захист відбудеться 19 квітня 2002 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.161.02 в Інституті філософії імені Г.С.Соціально-філософський дискурс царини взаємозвязків цивілізації і особи визначається нагальною потребою розуміння головних закономірностей розвитку особистості за умов цивілізаційних змін в економічному, політичному, соціальному і культурному житті нашої країни, побудови в ній громадянського суспільства та правової держави. Зміна соціального статусу особистості в сучасному громадянському суспільстві, посилення його ролі як справді рушійної сили історії за умов, коли існує гостра невідповідність між потребами функціонування соціуму, з одного боку, і розвитком виробництва, техніки, технології, моралі та культури суспільства - з іншого, надзвичайно актуалізує проблему соціокультурних цінностей та особливості їх функціонування в межах сучасних соціальних і духовних інституцій. Суттєве значення для дослідження цивілізаційного статусу особистості мають праці тих дослідників, які розглядають особистість в якості субєкта власної життєдіяльності, а саму життєдіяльність як творчість, працю, любов, дружбу, мистецтво і т. інш. Отже, здійснений нами аналіз розробки дослідниками проблеми особистості та становлення її цивілізаційного статусу переконує, що в різноманітних галузях соціально-гуманітарної науки створені необхідні теоретичні і методологічні передумови для цілісного соціально-філософського дослідження природи цивілізаційного статусу особистості в контексті вирішення глобальних проблем цивілізації. З огляду на відсутність цілісної філософії і неповноту наших знань про реконструкції соціальних стратегій глобалізації взаємозвязку цивілізації і особистості та головних його детермінант автор прагне сформулювати основні соціально-філософські засади концепції цивілізаційного статусу особистості та систему понять, що виявляють його зміст у вирішенні глобальних проблем і пошуках нових перспектив локального, національного регіонального розвитку.У першому розділі “Соціально-філософські засади дослідження розвитку особистості в умовах сучасної цивілізації” розкривається сутність і характерні ознаки поняття особистості в соціальній філософії (§ 1). Далі названий статус аналізується у таких своїх формах як культурно-історична природа особистості (§ 3) і особистість як індивідуальність (§ 4). Цивілізація розглядається тут як культурна реальність, або специфічний спосіб буття особистості, що визначає увесь спектр практично-духовної активності людей, їх можливі відношення до навколишнього світу і ставлення до самих себе. Згідно з вимогами зазначеного принципу відбувається формування цивілізаційного статусу особистості, який включає в себе набір варіантів поведінки людських індивідів в умовах цивілізації, а також множину альтернатив з яких би особистість могла б вибрати власний спосіб буття та створити для нього відповідне підґрунтя (знання, уміння, воля, переконання, соціальні цінності). Зрештою, приходить до висновку автор, соціально-філософський аналіз розвитку особистості в умовах сучасної цивілізації має з необхідністю враховувати як глобальні, так і національні характеристики життєдіяльності особистості, а будь-яка сфера цивілізованої соціальної реальності повинна бути зясована через особистість, її індивідуальне буття.