Стан цитокінової ланки імунної системи та діастолічної функції лівого шлуночка у хворих з нападами фібриляції передсердь при ішемічній хворобі серця і серцевій недостатності. Ефективність комбінованої терапії в порівнянні з монотерапією аміодароном.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ ЦИТОКІНОВИЙ ПРОФІЛЬ ПАРОКСИЗМІВ ФІБРИЛЯЦІЇ ПЕРЕДСЕРДЬ У ХВОРИХ НА ІШЕМІЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ І СЕРЦЕВУ НЕДОСТАТНІСТЬРобота виконана в Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України та медичному інституті Сумського державного університету МОН України. Науковий керівник - заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Целуйко Віра Йосипівна, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри кардіології і функціональної діагностики. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Фуштей Іван Михайлович, Запорізька державна медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри терапії, клінічної фармакології; Захист відбудеться “30січня 2008 р. о “14 ”годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 17.600.02 при Запорізькому державному медичному університеті МОЗ України (69035, м.За даними статистичних прогнозів, протягом 30 років поширеність ФП збільшиться вдвічі і набуде характеру епідемії, що насамперед повязано із старінням популяції та асоціацією цього порушення серцевого ритму з серцево-судинною патологією, такою як ішемічна хвороба серця (ІХС), артеріальна гіпертензія, кардіоміопатії та серцева недостатність(СН) (Єна Л.М., Кондратюк В.Є., 2005). Розгляд впливу аміодарону та його комбінації з бісопрололом на клінічні, гемодинамічні та імунні показники в динаміці лікування хворих з пароксизмальною та персистуючою формами ФП має важливе практичне значення в попередженні ускладнень і покращенні якості життя хворих на ІХС та СН. Дисертаційна робота виконана на базі Сумської міської клінічної лікарні, кафедри кардіології і функціональної діагностики ХМАПО та кафедри внутрішньої медицини медичного інституту СУМДУ в рамках НДР: “Вивчити значення гемодинамічних та гуморальних механізмів розвитку хронічної серцевої недостатності, а також фібриляції передсердь при ній і без неї, у хворих на ішемічну хворобу серця, артеріальну гіпертензію в поєднанні з хронічною обструктивною хворобою легенів в похилому віці та підходи до її корекції інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту, блокаторами бета-адренергічних рецепторів” (№ державної реєстрації 0105U002470). Автором проведено клініко-інструментальне обстеження хворих з нападами ФП при ІХС та СН, визначення концентрації цитокінів, оцінка результатів дослідження. Мета дослідження: удосконалити діагностику та лікування нападів фібриляції передсердь у хворих на ішемічну хворобу серця і серцеву недостатність на підставі вивчення показників кардіогемодинаміки, концентрацій про-та протизапальних цитокінів в динаміці монотерапії аміодароном, або комбінації аміодарона з бісопрололом.В основну групу було включено 115 хворих з пароксизмальною і персистуючою формами ФП на тлі ІХС, що ускладнена СН. В залежності від проявів ІХС хворі основної групи були поділені на 2 підгрупи: І підгрупу склав 61 хворий з нападами ФП на тлі стабільних форм ІХС, в ІІ ввійшло 54 хворих з ФП, яка виникала на тлі гострого коронарного синдрому. За варіантом антиаритмічної терапії пацієнти були рандомізовані на групи спостереження: 30 пацієнтів отримували аміодарон (кордарон фірми “Sanofi-Aventis”, Франція) в режимі насичення 150 мг внутрішньовенно - 30 хв, 1 мг/хв - 6 годин, з наступним переходом на пероральний прийом препарату в дозі 1200 мг на добу до досягнення сумарної дози 10 г та поступовим зниженням дози в підтримуючому режимі до 200-300 мг на добу; інша група хворих (п=85) одержувала комбінацію аміодарону з бісопрололом. Результати дослідження показали, що ступінь вираженості СН у хворих на ІХС, що ускладнена нападами ФП, достовірно перевищувала таку пацієнтів без аритмічних ускладнень (p<0,05): в основній групі СН І стадії діагностували у 21 (18,2%) хворого, СН ІІ А - у 79 (68,6%), а СН ІІ Б стадії - у 15 (13,2%) обстежених. Порушення діастолічної функції в основній групі було виявлено у 97,3% хворих, при цьому в 74,7% випадків діагностували гіпертрофічний, у 8,7% - псевдонормальний та у 13,0% хворих - рестриктивний тип діастолічної дисфункції (ДДМ).В дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення та практичне вирішення актуальної наукової задачі сучасної кардіології - виявлення ролі цитокінових механізмів в розвитку та персистенції нападів фібриляції передсердь у хворих на ІХС та СН, що проявляється змінами цитокінового профілю і асоціюється з тривалістю пароксизмів, зміною показників реполяризації, параметрів кардіогемодинаміки, розвитком діастолічної дисфункції та важкістю СН; визначена оптимальна тактика відновлення і утримання синусового ритму. Наявність фібриляції передсердь у хворих на хронічні форми ІХС та СН асоціюється з підвищенням концентрації прозапальних цитокінів ФНП-? (38,1%, p<0,05) і ІЛ-8 (29,2%, p<0,05), рівень яких корелює з тривалістю нападу тахіаритмії (r=0,32-0,28; p<0,05), і протизапального цитокіна ІЛ-4 (10,6% p<0,05).