Цитогенетичний та фізіологічний статус локальних популяцій коропа в залежності від ставових екосистем рибницьких господарств Львівської області - Автореферат

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУКОфіційні опоненти: член-кореспондент УААН, доктор сільськогосподарських наук, професор Єфіменко Михайло Якович, Інститут розведення і генетики тварин УААН, заступник директора кандидат біологічних наук, доцент АЛЕКСЕЄНКО Вадим Романович, Київський національний університет ім. Зокрема, за результатами досліджень вперше отримані дані про мітотичну активність та аномальні відхилення соматичних клітин нирок, селезінки, кишечника та зябер коропа залежно від факторів наддовкілля, встановлено каріотип коропа в різних господарствах. Також вперше отримані дані про цитогенетичні порушення еритроцитів крові риб під впливом гідрохімічних чинників, за допомогою мікроядерного тесту встановлено вірогідні зміни рівня еритроцитів з мікроядрами, досліджено загальні закономірності вікових змін гематологічних, біохімічних показників крові коропа. Робота посвящена изучению изменений цитогенетических и физиологических показателей соматических клеток органов и крови разных возрасных групп разных популяций карпа под влиянием гидрохимических факторов водной среды, разработке и усовершенствованию на етой основе методов мониторинга водных экосистем и цитогенетических нарушений в организме карпа. В результате проведенных исследований установлено, что показатели гидрохимического режима оказывают существенное влияние на цитогенетические, физиолого-биохимические показатели соматических органов и крови карпа.Зокрема, для виявлення закономірностей продуктивності коропа у рибницьких господарствах і розроблення рекомендацій з подальшого ефективного розвитку вітчизняного коропівництва необхідні дані щодо еколого-цитогенетичних особливостей індивідуального розвитку риб під впливом різних факторів середовища, що постійно змінюються (Секретарюк К.В., 1986; Филь С.А., Дмитриева О.В., 1993; Гринжевський М.В., 1998; Шерман И.М., 1999; Лобойко Ю.В. Дослідження цитогенетичних та фізіологічних порушень в організмі риб та встановлення певних закономірних величин показників стабільності генома дасть змогу швидко та ефективно використовувати одержані дані для ранньої діагностики та виявлення негативних змін в організмі риб (Дмитрієв С.Г., 1997; Jonsson G.S., 2000; Тарасюк С.І., Ковальова О.А., 2007). В процесі розвитку інтенсивних форм ведення рибництва сформувалась низка взаємоповязаних напрямів наукових досліджень, зокрема: вивчення змін умов середовища водних екосистем під впливом господарської діяльності; розроблення заходів, що компенсують ці зміни; вивчення мінливості морфологічних, фізіологічних та біохімічних показників риб в умовах антропогенного навантаження на екосистеми водойм. Проте, цитогенетичні дослідження, в цьому плані, не отримали належного поширення, у літературі відсутні вичерпні дані щодо розроблення експрес-тестів для проведення еколого-цитогенетичного моніторингу рибогосподарських водойм. Методи дослідження - поставлені у дисертаційній роботі завдання вирішувались із використанням загальноприйнятих у рибництві, іхтіології, гідрохімії, гідробіології, цитогенетиці, гематології та біохімії методів досліджень.Наукові дослідження проведені на різновікових групах коропа любіньського внутрішньопорідного типу української лускатої породи з урахуванням екологічних факторів середовища показали взаємозалежність рибницьких показників, показників стабільності геному та умов середовища перебування (органічного навантаження на водойми). Гідрохімічний режим ставів трьох рибницьких господарств Львівської області відповідає вимогам, необхідним для вирощування коропа, проте в ставах господарства ?Комарно? виявлено значний вміст органічних речовин, що підтверджують такі показники, як БСК5, БСК20, ХСК. При проведенні хромосомного аналізу соматичних клітин нирок коропа встановлено, що каріотип 2n=100 хромосом. У клітинах нирок риб господарства ?Комарно? кількість хромосомних аберацій була вища, ніж у риб господарств ?Ходорів? та ?Рудники?. Гематологічні дані еритроїдного ряду крові показали, що при погіршенні нормативних показників гідрохімічного режиму у ставах спостерігалося підвищення резистентності еритроцитів та зниження забезпечення гемоглобіном крові риб різних вікових груп.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ