Оцінка рівня поліплоїдії у соматичних клітинах тварин м"ясного напряму продуктивності з різними генотипами за геном гормону росту. Визначення асоціації нестабільності каріотипу з продуктивними та відтворними якостями корів української чорно-рябої породи.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИРобота виконана в Інституті розведення і генетики тварин Національної академії аграрних наук України. Науковий керівник: кандидат біологічних наук Костенко Світлана Олексіївна, Національний університет біоресурсів і природокористування, доцент кафедри розведення і генетики тварин ім. Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор, Димань Тетяна Миколаївна, Білоцерківський національний аграрний університет Міністерства аграрної політики та продовольства України, завідувач кафедри екотрофології кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Метлицька Олена Іванівна, Інститут свинарства ім. Захист відбудеться “24 “червня 2011 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.355.01 Інституту розведення і генетики тварин НААН за адресою: вул. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту розведення і генетики тварин НААН за адресою: вул.Цитогенетичний аналіз племінних тварин - невідємна частина генетичного моніторингу, що дає змогу виявляти тварин-носіїв конститутивних цитогенетичних аномалій, темпи спонтанного та індукованого соматичного мутагенезу і рівень загальної геномної нестабільності тварин (Качура В.С., 1989; Зиновьева Н.А., 2008). Незважаючи на майже 50-річний досвід проведення цитогенетичного аналізу, нині невизначеним залишається рівень спонтанних цитогенетичних аномалій, оскільки тварини характеризуються індивідуальною мінливістю, повязаною з різноманітними факторами: вік, стан нейроендокринної системи, вплив фізичних та хімічних чинників (Ильинских Н.Н., 1988; Gustavsson I., 2000). Залишається до кінця не визначеним вплив напряму продуктивності на спонтанний рівень цитогенетичних аномалій у великої рогатої худоби, який необхідно враховувати під час проведення цитогенетичного моніторингу бугаїв-плідників. Сьогодні у звязку з інтенсифікацію селекційно-племінної роботи у напрямі збільшення молочної продуктивності великої рогатої худоби загострюються проблеми повязані з погіршенням відтворних якостей корів голштинізованих порід (Глазко Т.Т., 2000). Розроблено нові підходи до прогнозування господарсько корисних ознак великої рогатої худоби на основі молекулярних та цитогенетичних маркерів, які дають змогу здійснювати науково обґрунтований підбір плідників для поліпшення продуктивності нащадків; оцінювати рівень хромосомної нестабільності та наявність імовірних мутагенних чинників; виявляти тварин-носіїв конститутивних цитогенетичних аномалій; виділяти тварин із підвищеним рівнем хромосомної нестабільності як групу ризику, повязану з порушенням систем репарації та можливими прихованими запальними процесами.У плідників молочного напряму продуктивності спостерігали найвищий відсоток клітин із асинхронним розщепленням центромірних районів хромосом (табл. За структурними порушеннями хромосом (хромосомні та хроматидні розриви) плідники трьох різних напрямів продуктивності не мали істотних розбіжностей. Підвищений рівень А-І і А-ІІ спостерігали у плідників 5-7-річного віку, що може бути обумовлено віковими особливостями цих тварин. Найвищий відсоток метафаз із хроматидними розривами був характерний для тварин цього господарства, що у 1,6 раза вище за показник, характерний для тварин всієї породи. Результати досліджень показали, що у тварин першої групи запліднювальна здатність сперміїв була значно меншою порівняно з тваринами другої групи із достовірною різницею (P>0,95).Цитогенетичний аналіз племінних ресурсів тварин є невідємним елементом генетичного моніторингу, який уможливлює виявлення тварин-носіїв конститутивних цитогенетичних аномалій і оцінку племінних якостей плідників та маточного поголівя великої рогатої худоби. Встановлено вірогідний вплив умов утримання бугаїв-плідників різних напрямів продуктивності на асинхронне розщеплення центромірних районів хромосом. Найвищий відсоток клітин із поліплоїдією (2,6-6,9 %) виявлено у тварин мясного напряму продуктивності, а найбільша частота клітин із асинхронним розщепленням центромірних районів хромосом (4,5 %) характерна для бугаїв молочного напряму. Встановлено вікову мінливість прояву асинхронного розщеплення центромірних районів хромосом у бугаїв. У бугаїв голштинської породи сила впливу віку на асинхронне розщеплення центромірних районів хромосом становила 0,2499 (P>0,99), у тварин симентальської породи - 0,2217 (P>0,95).