Циркадна динаміка структурних змін гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної системи та епіфіза птахів при введенні мелатоніну та блокаторів дофамінових рецепторів - Автореферат
Вивчення морфо-функціонального стану гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної системи самців перепелів після введення мелатоніну в різні години доби. Дослідження ролі дофамінергічної системи у функціонуванні епіфіза та супрахіазматичного ядра гіпоталамуса.
Аннотация к работе
ЦИРКАДНА ДИНАМІКА СТРУКТУРНИХ ЗМІН ГІПОТАЛАМО-ГІПОФІЗАРНО-ГОНАДНОЇ СИСТЕМИ ТА ЕПІФІЗА ПТАХІВ ПІСЛЯ ВВЕДЕННЯ МЕЛАТОНІНУ ТА БЛОКАТОРІВ ДОФАМІНОВИХ РЕЦЕПТОРІВРобота виконана в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор ДЗЕРЖИНСЬКИЙ Микола Едуардович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри цитології, гістології та біології розвитку Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, старший науковий співробітник КВІТНИЦЬКА-РИЖОВА Тетяна Юріївна, Інститут геронтології АМН України, завідувач лабораторії морфології і цитології доктор біологічних наук, старший науковий співробітник З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м.Зокрема, узгодження активності репродуктивної системи з добовими й сезонними змінами повязують з гормоном епіфіза мелатоніном [Арушанян, 1992]. У більшості випадків введення мелатоніну пригнічує репродуктивну систему піддослідних тварин [Olcese, 1995, Glass J.D., 1987]. Метою даної роботи було дослідити циркадну динаміку структурних змін гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної системи та епіфіза птахів при введенні мелатоніну та блокаторів дофамінових рецепторів. У звязку з цим поставлені наступні завдання: Зясувати морфо-функціональний стан гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної системи самців японських перепелів (Coturnix coturnix japonica) після введення мелатоніну в різні години доби. Проаналізувати роль D1-, D2-дофамінових рецепторів в реалізації впливу мелатоніну на гіпоталамо-гіпофізарно-гонадну систему протягом доби.Для чистоти досліду птахам 1, 2, 3 і 4 груп внутрішньомязово вводили фізіологічний розчин (в дозі 30 мкг/100 г маси тіла), а також птахам 1, 2, 5 і 6 груп фізіологічний розчин вводили в порожнину третього шлуночка мозку (в дозі 0,002 мл/ на птаха). Групи, яким вводили мелатонін разом з блокаторами дофамінових рецепторів, ми також порівнювали з групами, яким вводили лише мелатонін у відповідний період доби. Також блокада D1-рецепторів окремо, як і в сукупності із введенням мелатоніну, викликає зниження функціональної активності на інших рівнях гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної системи відносно контрольної групи, про це свідчить зменшення значення середнього діаметра ядер нейронів АЯ гіпоталамуса та середньої площі перетину ядер гонадотропоцитів аденогіпофіза, а також зменшення показника середнього діаметра сімяних канальців при введенні даних препаратів. Разом з цим, при введенні R( )-SCH-23390 гідрохлориду та мелатоніну спостерігається збільшення діаметрів сімяних канальців порівняно з групою птахів, яким вводили мелатонін. Оскільки блокада D2-рецепторів галоперидолом перед введенням мелатоніну викликає збільшення клітинних ядер нейроцитів АЯ гіпоталамуса та сімяних канальців порівняно з такими у групі, якій вводили мелатонін, то можна припустити, що гальмівна дія мелатоніну на репродуктивну систему вранці опосередкована його стимулюючим ефектом на виділення ДА, який в подальшому пригнічує нейрони АЯ гіпоталамуса через D2-рецептори.Екзогенний мелатонін у дозі 10 мкг/ 100 г маси тіла справляє неоднаковий вплив на гіпоталамо-гіпофізарно-гонадну систему птахів в різний час доби. Введення мелатоніну вранці, ввечері та вночі викликає пригнічення гонад, а введення його вдень - стимуляцію гонад. Виявлено можливість екзогенного мелатоніну збільшувати площу перетину ядер гонадотропоцитів аденогіпофіза та діаметр сімяних канальців вдень опосередковано як D1-, так і D2 дофаміновими рецепторами.