Розгляд політики радянського уряду щодо переведення циган на осілий спосіб життя, виділення основних етапів її реалізації. Аналіз заохочення та сприяння уряду до промислового і сільськогосподарського переселення циган та створення національних колгоспів.
Аннотация к работе
Цигани України: політика переведення на осілий спосіб життя (1920-1950-ті роки)Показано, що для першого етапу (1926-1935 рр.) характерним було заохочення та сприяння уряду до промислового і сільськогосподарського переселення циган; для другого (1936-1955 рр.) - зміна позиції уряду щодо національної політики в цілому та національних колгоспів зокрема; для третього (1956-1962 рр.) - остаточне переведення циган на осілий спосіб життя. Платунова, присвяченій переселенській політиці радянського уряду, висвітлено питання переселення циган та організації циганських колгоспів. Зважаючи на наявну історіографічну базу, автор запропонованої статті ставить за мету проаналізувати політику радянського уряду щодо переведення циганського населення на осілий спосіб життя в Україні у 1920-1950-х роках, виявити основні цілі, які ставила перед собою радянська влада, і дати оцінку ефективності і послідовності цих заходів. 1 жовтня 1926 р. була прийнята постанова ЦВК СРСР “Про заходи щодо сприяння переходу кочових циган до трудового осілого способу життя", в якій було запропоновано ЦВК й РНК союзних республік вжити заходів щодо першочергового пільгового наділення землею циган, які бажають перейти до осілого способу життя. Влада переводила напівзруйновані циганські колгоспи до інших, нециганських колгоспів або організовувала господарства з циган та татар, циган та українців.