Теоретико-методологічні засади дослідження церковного суду в Київській Русі. Джерела права, юрисдикція, судоустрій та особливості судочинства церковного суду в Київській Русі. Система інстанцій церковних судів та кліросу. Види церковних покарань.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукСпеціальність 12.00.01 - теорія та історія держави і права; Робота виконана на кафедрі теорії та історії держави і права Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри теорії та історії держави і права. Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, завідувач кафедри теорії та історії держави і права юридичного факультету кандидат юридичних наук, професор Захист відбудеться 26 лютого 2010 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.04 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (01601, м.Церква протягом тривалого часу була важливим чинником, що впливав на всі сфери життя суспільства, однак в «радянський» період вона була значно обмежена у своїй діяльності. Східне християнство суттєво вплинуло на формування основ українського державотворення починаючи з часів Київської Русі: церква освячувала інститути влади і права, а держава охороняла християнську віру. У числі ранніх правових інститутів, що визначали місце і спрямування діяльності церкви в суспільстві, окремої уваги заслуговує церковний суд як орган, що здійснював функції судової влади в церкві у визначеному процесуальному порядку на підставі норм церковного права. У діяльності церковного суду, що тісно повязана з внутрішніми засадами розвитку церкви та її становищем у державі, можуть бути виділені певні періоди, початковим з яких є період появи та організаційного-правового оформлення церкви в Київській Русі. Основна увага науковців приділялась аналізу юрисдикції церкви та вивченню джерел церковного права в Київській Русі, натомість комплексного дослідження джерел права, юрисдикції, судоустрою, порядку здійснення судочинства в церковних судах у сучасних історико-правових дослідженнях не проводилось.У такому контексті церковний суд може бути розглянутий з правових позицій, особливо в період Київської Русі, де предметна та персональна юрисдикція церкви була особливо широкою. У процесі дослідження були виявлені особливості, притаманні церковному суду в Київській Русі, до яких слід віднести наступні: а) наявність особливих джерел права - при розгляді і вирішенні справ церковні суди використовували, в першу чергу, норми канонічного права, що містились в церковних джерелах, постанови вищих органів та посадових осіб церковної ієрархії та норми світського князівського законодавства; На основі зясування особливостей виведено означення церковного суду в Київській Русі, що становив собою діяльність осіб духовного сану та створюваних ними спеціальних установ, які поєднували судові функції з адміністративними, з розгляду та вирішенню справ, що були віднесені до юрисдикції церкви спеціальними законами, у встановленому відповідно до норм канонічного права порядку, з обовязковим винесенням рішення у справі та накладенням спеціальних церковних санкцій. Серед джерел церковного права Київської Русі, які визначали статус та юрисдикцію церковних судів і застосовувались при здійсненні судочинства, можна виділити дві групи: 1) законодавство Східної християнської церкви та джерела візантійського походження - збірки номоканонів, що на Русі були дещо видозмінені та отримали назву Кормчих книг і містили в собі основи церковного законодавства Східної християнської церкви та постанови візантійських імператорів стосовно церкви; «Юрисдикція церковного суду в кримінальних справах» присвячений аналізу кримінальних справ, що були підсудні церковним судам на підставі князівських церковних статутів Київської Русі, серед яких виділено такі групи злочинів: проти віри і церкви, проти особи, проти моральності, проти особистої недоторканості і честі та майнові злочини.У Висновках викладені найважливіші наукові результати дисертаційного дослідження церковного суду в Київській Русі, отримані на основі комплексного аналізу памяток, що застосовувались в якості джерел права, юрисдикції, судоустрою, організаційних засад функціонування церковних судів та здійснення судочинства. Встановлено, що церковний суд в Київській Русі характеризувався низкою особливостей, до яких слід віднести наявність особливих джерел права, чітко визначеної, нормативно закріпленої предметної та персональної судової юрисдикції, своєрідність складу суду, особливого процесу судочинства та можливості застосування поряд з грошовими стягненнями й спеціальних церковних санкцій. На основі таких характерних рис виведено означення церковного суду в Київській Русі, що становив собою діяльність осіб духовного сану та створюваних ними спеціальних установ, які поєднували судові функції з адміністративними, з розгляду та вирішенню справ, що були віднесені до юрисдикції церкви спеціальними законами, у встановленому відповідно до норм канонічного права порядку, з обовязковим винесенням рішення у справі та накладенням спеціальних церковних санкцій.