Специфічні особливості партеcної церковної музики як виду барокового мистецтва. Жанрове домінування чотириголосних духовних концертів на тексти псалмів - одна з тенденцій розвитку класичного стилю в культурі України другої половини ХVІІ-ХVІІІ ст.
Аннотация к работе
Проблеми функціонування церковної музики в українському соціумі привертали увагу таких дослідників як: Д. 3)зясувати особливості української церковної музики зазначеного періоду, зокрема: виявити особливості партесної церковної музики як виду барокового мистецтва; окреслити тенденції розвитку нового, на той час, класичного стилю. На підставі теоретичного аналізу наукових джерел проблема диференціюється за трьома основними напрямами: а) теологічне дослідження церковної музики з позицій її провіденційності, а, отже й визнання божественної природи цього феномена (теологічний напрям); б) історико-описове, що містить періодизацію церковної музики, але за відсутністю її поетапних якісних характеристик (історіографічний напрям досліджень); в) дослідження церковного співу як окремого, самодостатнього виду професійного музичного мистецтва (мистецтвознавчий рівень аналізу), г) дослідження культурологічне. Аналізуючи проблему витоків церковної музики та становлення її жанрів, автор звертається до наступних дефініцій: духовна культура, церковна культура, церковна музика, релігійні тексти тощо. В Україні XVII - XVIII ст., як зазначається в роботі, утверджується ренесансно-бароковий тип культури.Теоретичний рівень досліджуваної проблеми правомірно диференціювати за трьома основними напрямами: а) теологічне дослідження церковної музики з позицій її провіденційності, а, отже й визнання божественної природи цього феномена (теологічний напрям); б) історико-описове, що містить періодизацію церковної музики, але за відсутністю її поетапних якісних характеристик (історіографічний напрям досліджень); в) дослідження церковного співу як окремого, самодостатнього виду професійного музичного мистецтва (мистецтвознавчий рівень аналізу); г) дослідження культурологічне. Літературу, присвячену аналізу української партесної музики, доцільно диференціювати за такими напрямками: 1) археографічні праці з галузі кодикологічного аналізу й опису партесних рукописів (Н. Водночас аналіз наукової літератури з теми дослідження дає підстави вважати недостатню розробленість такого аспекту як значення української церковної музики для збереження духовної культури українців в сучасних умовах. Українська музична культура доби бароко розвивалася на основі візантійських церковних піснеспівів, з подальшою еволюцією від церковно співацької монодії до тогочасного (партесного) співу. Основним суспільно-історичним підґрунтям формування школи церковної музики барокового стилю в Україні була активізація соціальної та національно-визвольної боротьби, позначена утворенням козацько-гетьманської держави.