Закономірності маніфестації явища центромерної нестабільності в мітотичних клітинах людини, його використання в практиці медико-генетичних досліджень. Основні характеристики С-поліморфізму хромосом в умовах нормального пренатального розвитку людини.
Аннотация к работе
Академія медичних наук України Інститут гігієни та медичної екології імені О.М.Робота виконана в Інституті спадкової патології АМН України (м.Львів) Науковий консультант:доктор медичних наук, професор Гнатейко Олег Зіновійович, Інститут спадкової патології АМН України, директор Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Пілінська Марія Андріївна, Інститут експериментальної радіології Наукового Центру радіаційної медицини АМН України, завідувач лабораторії цитогенетики відділу медичної генетики доктор медичних наук, професор Гордієнко Ірина Юріївна,Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, завідувач відділення медицини плода доктор медичних наук, професор Бажора Юрій Іванович, Одеський державний медичний університет, завідувач кафедри клінічної імунології, генетики та медичної біології Захист дисертації відбудеться 17 травня 2006 р. об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.604.02 Інституту гігієни та медичної екології ім. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту гігієни та медичної екології ім.Локальна дезорганізація хроматину в центромерних і перицентромерних ділянках хромосом загрожує дисфункцією центромерного білкового комплексу і асоціюється з високим ризиком аномального перебігу мітозу. Ознаки центромерної хромосомної нестабільності (ламкість, міжхромосомні перебудови, передчасне розділення центромер) знаходять у пацієнтів із спадковою патологією та в пухлинних клітинах і розглядають як вірогідний ефект генотоксичних впливів (J. В численних дослідженнях зроблено спроби повязати явище С-поліморфізму з формуванням патологічного фенотипу у людини, проте й надалі відсутні обґрунтовані рекомендації щодо його врахування в практиці медико-генетичного консультування. Все вище викладене створило потребу проведення цілеспрямованого дослідження центромерної хромосомної нестабільності, яке б дозволило визначити закономірності індукції ПРЦ в нормі і при патології людини, охарактеризувати звязок даного явища з маніфестацією інших ознак хромосомної нестабільності і фенотипом конститутивного гетерохроматину та обгрунтувати доцільність його врахування в практиці медико-генетичних досліджень. Робота виконувалась в межах наукових комплексних тем Інституту спадкової патології АМН України: “Дослідження ендогенного впливу гормонів щитовидної залози, особливостей імунного та хромосомного статусу на виникнення анеуплоїдій в потомстві людини” (№ держреєстрації 0195U023204); “Проспективне визначення інформативних маркерів в геномі сімей з анеуплоїдним потомством для оптимізації підходів до пренатальної діагностики” (№ держреєстрації 0198U002189), “Проспективне спостереження за частотою та спектром поширеної спадкової патології серед дітей Західного регіону України в умовах масового та селективного скринінгу” (№ держреєстрації 0199U001345), “Дослідження інформативних генетичних маркерів людини в системі преконцепційної профілактики спадкової патології та соматичного мутагенезу” (№ держреєстрації 0101U001297, “Геногеографічні дослідження поширеної моногенної патології (фенілкетонурія, муковісцидоз, спільна мязова атрофія, мязова дистрофія Дюшена) у Західному регіоні України” (№ держреєстрації 0102U001773, “Дослідження ролі генетичних чинників в реалізації схильності до анеуплоїдної патології та захворювань хромосомної ламкості” (№ держреєстрації 0104U010088).Молекулярно-генетичні дослідження здійснено у 54 випадках NBS-подібного фенотипу, у 2 плодів з високим ризиком NBS, 9 випадках вірогідної атаксії-телеангіектазії, 14 батьків дітей з СХН, а також у 20 пацієнтів чоловічої і жіночої статі з порушеннями статевої диференціації. Дослідження структурної організації хромосом проводили з використанням G-забарвлення препаратів хромосом 2% розчином барвника Гімза за методом M.A. Нами встановлено, що на препаратах хромосом, виготовлених із застосуванням колхіцину з короткочасних культур крові, кісткового мозку, цитотрофобласту, амніоцитів та ГЕПК, зустрічаються клітини з передчасним розділенням різної кількості хромосом із середньометафазним ступенем конденсації (рис. Для цього проведено комплексний цитогенетичний аналіз клітин крові і кісткового мозку у пацієнтів із спадковими синдромами хромосомної нестабільності (СХН), у хворих на гемобластози, у випадках вторинних імунодефіцитних станів інфекційно-токсичного ґенезу у дітей, в осіб, що проживають на територіях, забруднених генотоксичними чинниками, у членів подружніх пар з репродуктивними втратами в анамнезі, а також у батьків пацієнтів з СХН та хворих на гемобластози. Отже, індукція повного і часткового ПРЦ є закономірними проявами хромосомної нестабільності при гемобластозах, причому інформативними ознаками гострого періоду захворювання є поява в популяції мітотичних клітин крові та кісткового мозку більше 2% метафазних пластинок з повним ПРЦ та більше 10% клітин з частковим ПРЦ, які відзначаються передчасним розділенням 3-20 хромосом набору за участі представників груп G, A, B, D, F.