Функції та роль Центрального банку на фінансовому ринку. Національний банк України як орган регулювання фінансового ринку, його функції, завдання та організація. Проблеми та перспективи розвитку НБУ, головні напрямки покращення його функціонування.
Аннотация к работе
Актуальність написання курсової роботи визнається необхідністю осмислення вагомості функціонування Центрального банку на фінансовому ринку. Предметом дослідження є діяльність НБУ та функції які він виконує на фінансовому ринку. Дослідити НБУ та особливості його функціонування на фінансовому ринку, а сама на ринку державних цінних паперів, та НБУ як органа регулювання фінансового ринку.Випущені банкноти були частково забезпечені золотом, тобто банки мали запас золота, достатній для оплати тільки частини випущених банкнот. У цих умовах децентралізована емісія банкнот, коли практично усі банки мали можливість випускати банкноти, вступила у суперечність з потребами економіки. Банки наражалися на значний ризик, випускаючи банкноти вище допустимого рівня, іноді настільки вище, що вони були не в змозі задовольнити навіть нормальний (не кажучи вже про підвищений) попит на обмін банкнот на золото, і в результаті багато які банки розорялися. Оскільки в обігу також перебували банкноти, які в уявленнях тодішніх економічних субєктів були лише паперовими знаками, перед емісійним банками стояло одне з головних завдань - забезпечення стабільності грошового обігу шляхом формування та підтримання певного рівня довіри до банкнот. Варто зазначити, що якщо на початкових етапах емісія банкнот могла здійснюватися практично будь-яким комерційним банком країни і кожен банк випускав свою банкнот (як, наприклад, банки США), то згодом субєкти економічної діяльності перейнялися довірою до паперових знаків найбільш стабільних банківських установ, що найчастіше були або найкрупнішими, або мали підтримку уряду, або створювалися з ініціативи уряду.Центральний банк впливає на грошовий оборот через зміну пропозиції грошей і зміну ціни грошей. Комерційні банки постачають готівку своїм клієнтам (вкладникам) в обмін на їх депозити в банках, залишаючи у своїх касах незначну суму готівки як резерв. Готівка, що емітована центральним банком, випущена в обіг комерційними банками і циркулює в позабанківській сфері, є важливим компонентом пропозиції грошей. Резерви банків поділяються на дві частини: резерви, що їх центральний банк вимагає нагромаджувати (обовязкові резерви), і будь-яка сума вільних резервів, якою банки вважають за потрібне володіти (надлишкові резерви). Коли центральний банк вилучає з банківської системи резерви - стягує позички з комерційних банків чи продає цінні папери на відкритому ринку - відбувається відповідне мультиплікативне згортання депозитів.Необхідність банківського регулювання та нагляду з боку держави зумовлюється тим, що банки виконують суспільно корисні та необхідні функції (розрахунково-касове обслуговування юридичних і фізичних осіб, збереження грошових заощаджень тощо). В умовах ринку між банками іде жорстка конкурентна боротьба, що змушує їх підвищувати ризиковість своїх операцій, що, своєю чергою, може призвести до банкрутства. Державне регулювання банківської діяльності здійснюється, насамперед, у межах банківської системи та виражається у впливі центрального банку на банки другого рівня. Вплив центрального банку на діяльність комерційних банків здійснюється за такими основними напрямами: 1) створення законодавчих та інших умов, які б дозволили банкам реалізувати свої економічні інтереси (організаційно-правовий напрям); В Україні, згідно із Законами України "Про банки і банківську діяльність" і "Про Національний банк України", функції банківського регулювання та нагляду здійснює НБУ.Основним керівним органом НБУ є Правління, яке, згідно з Основними засадами грошово-кредитної політики, через відповідні монетарні та інші засоби банківського регулювання забезпечує реалізацію грошово-кредитної політики, організовує виконання інших функцій відповідно до законодавства та здійснює управління діяльністю НБУ. Сам Голова НБУ призначається на посаду Верховною Радою України за поданням Президента України строком на б років. Голова Національного банку України несе одноосібну відповідальність за діяльність банку перед Верховною Радою України та Президентом України [1]. Він здійснює емісію готівки для того, щоб забезпечити нею банки в обмін на їхні резерви, розміщені в центральному банку. сподіваний дохід від розміщення коштів у банках, який визначається рівнем депозитної процентної ставки банків;Облігація державної позики - це цінний папір, що засвідчує внесення його власником грошових коштів до державного бюджету і підтверджує зобовязання уряду відшкодувати власникові номінальну вартість цього цінного папера в передбачений у ньому строк із виплатою доходу, якщо це визначено умовами випуску. Функції такого фінансового інструмента можуть виконати казначейські зобовязання, які мають такі характеристики: іменний цінний папір, що розміщується з дисконтом на добровільних засадах серед фізичних та юридичних осіб, які фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, і який засвідчує факт заборгованості державного бюджету перед власником цього папера, та погашається при здійсненні обовязкових платежів до державн
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Теоретичні основи функціонування центрального банку
1.1 Особливості розвитку центральних банків
1.2 Функції та роль центрального банку на фінансовому ринку
1.3 Регулювання банківської діяльності центральними банками
Розділ 2. Національний банк україни та особливості його функціонування на фінансовому ринку
2.1 НБУ: функції, завдання та організація
2.2 Роль НБУ на ринку державних цінних паперів
2.3 Національний банк України як орган регулювання фінансового ринку
Розділ 3. Напрямки покращення функціонування національного банку України
3.1 Зарубіжний досвід діяльності центральних банків на фінансовому ринку